Насильство над чоловіками: прояви та протидія
«Він ніколи не скаржиться, сильний, може дати відсіч, багато заробляє і просто герой», – мабуть, багато з нас уявляє саме це, коли чує фразу «справжній чоловік». Та що ховається за цим стереотипом? Через те, що нереально відповідати всім критеріям чоловіка-героя, формується внутрішня напруженість у чоловіків. А постраждати від аб’юзу у стосунках може кожен, і неважлива тут стать.
Раніше в Укрінформ повідомлялося, що до Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству 15-20% звернень про домашнє насильство надійшли саме від чоловіків.
Та як діяти особам, що постраждали через домашнє насильство? Чи мають вони право на безоплатну правову допомогу (далі – БПД)? Які проблеми виникають у справах, пов’язаних з аб’юзом?
Насильство проти чоловіків: справи у судах
Марина Семенова, адвокатка, кандидат юридичних наук (м. Київ) розповіла про досвід у таких справах, де постраждалими від аб’юзу стають чоловіки:
«На практиці АБ «Юридична фірма «Семенова і Партнери» є декілька кримінальних проваджень, відкритих за ст. 126-1 Кримінального кодексу України за фактом вчинення психологічного та економічного насильства відносно дитини та чоловіка з боку дружини/матері, але тільки після оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у суді.
У цих справах слідчі вперто стають на бік кривдника та декілька разів безпідставно закривали провадження. Наприклад, справа № 234/4674/21», – розповідає кандидатка юридичних наук.
У вказаній адвокаткою справі йдеться, що слідчий закрив справу, на що Марина Семенівна звернулася зі скаргою до суду. Вона обґрунтована тим, що кримінальне провадження щодо вчинення домашнього насильства над чоловіком було закрито з грубим порушенням кримінально-процесуального закону України.
«Скарга обґрунтований тим, що кримінальне провадження № 12021052390000202 від 19.02.2021 року закрито з грубим порушенням кримінально – процесуального закону України, без допиту особи1(чоловік), як потерпілого. Постановою слідчого від 10.03.2021 року підтверджується, що особа1 є потерпілим.
Крім цього, слідчим не було з`ясовано достовірність свідчень та наявність розбіжностей у свідченнях свідків. Під час досудового розслідування не була допитана бабуся, що призвело до неефективного розслідування.
Також під час досудового розслідування не було враховано та перевірено належним чином відомості, що містилися в поясненнях потерпілого та висновках експерта…
Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування проведено без повного та всебічного дослідження обставин кримінального провадження…
Аналізуючи у своїй сукупності всі вищевстановлені фактичні обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий під час досудового розслідування кримінального провадження здійснив поверхневий підхід до оцінки та збирання доказів, а саме не провів необхідний та достатній обсяг та не здійснив необхідну сукупність слідчих дій.», – пояснюється у справі (Справа № 234/4674/21, Провадження № 1-кс/234/5193/21, Ухвала 18 серпня 2021 року).
У наслідку визнано бездіяльність старшого слідчого протиправною, а також була скасована постанова про закриття кримінального провадження.
А як щодо системи безоплатної правової допомоги?
Радушинська Наталія, заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області, адвокатка розповідає про відповідальність за вчинення домашнього насильства:
«За вчинення домашнього насильства в Україні передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність. Якщо особа вперше вчинила домашнє насильство, але не було заподіяно тілесних ушкоджень, то за це передбачається адміністративна відповідальність. Якщо порушення продовжуються і надалі, то, відповідно, порушується кримінальна справа. Та вже під час адміністративної справи особи можуть користуватися послугами безоплатного адвоката, тому що вони є категорією, яким може надаватися безоплатна правова допомога. Дуже важливо, щоби всі потерпілі розуміли та користувались цим правом».
Наталія зазначає, що кримінальне провадження щодо домашнього насильства відкривається стосовно особи, яка систематично вчиняє домашнє насильство, тобто є 2 і більше фактів вчинення домашнього насильства. При цьому спірною є позиція, що для порушення кримінального провадження беруться лише ті випадки, коли кривдника було тричі визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, за ст. 173-2 КУпАП та притягнуто до відповідальності.
«На практиці далеко не кожен виклик поліції за фактом вчинення домашнього насильства завершується складенням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення або термінового заборонного припису», – зауважила Радушинська Наталія.
Некрут Анна, юристка, фахівчиня правового клубу PRАVOKATOR.Харків розповідає про проблеми з доказовою базою:
«Наприклад, кривдники погрожують часто у месенджерах – Telegram, Viber. Потім можуть одразу видалити це. Тому у таких випадках ми надаємо скриншоти, якщо потерпіла особа встигла це зробити. Але не досить часто судді йдуть на те, щоб взагалі надавати оцінку даному видові доказів.
Ми неодноразово використовували скриншот як доказ. Клопотали, щоб це долучили до матеріалів справи. І коли є фотофіксація, то у моїй практиці ще ні разу не було такого, щоби у цьому відмовили».
За словами юристки, основними перепонами для використання скриншотів як допустимих та належних доказів є:
- Ризик, що повідомлення (інформацію) видалять або відредагують, особиво це стосується Viber, Telegram WhatsApp, де можна взагалі видалити бесіду обох сторін.
- Скриншот неможливо відтворити в оригіналі, тому стороні яка подає це як доказ треба докласти зусиль, щоб зафіксувати ці дані для ідентифікації джерела скріншоту.
- І основною завадою є те, що неможливо ідентифікувати особу автора певного повідомлення в месенджері.
«Тому судова практика використання доказів в вигляді скріншоту неоднозначна», – зауважила Анна.
Що варто змінювати?
Радушинська Наталія вважає, що якби законодавчо було визнано, що участь адвоката у справах по домашньому насильству є обов’язковою, то адвокати отримували би повідомлення про всіх осіб, які звернулися за захистом до поліції.
Вона додає, що так само як затриманим особам надається адвокат, то так має бути і з потерпілими. Хоч для потерпілих система дає адвоката, але для цього вони мають самостійно прийти в центр і подати звернення про отримання допомоги. Особи, постраждалі від домашнього насильства, мають право отримати послуги адвоката безкоштовно через місцеві центри та бюро правової допомоги.
«Я вважаю, що дитина, яка є свідком домашнього насильства, має автоматично правоохоронними органами визнаватися потерпілою особою. Наразі потрібна додаткова заява від її законних представників, якої ніхто не пише і ніхто не розказує, що її треба писати», – вважає Наталія.
Адвокатка зауважила, що головний виклик – це наші стереотипи та упередження щодо домашнього насильства, низька правосвідомість, коли людина думає, що так треба, що це такий метод виховання чи навіть любов – «б’є, значить любить».
«Нам треба плекати нульову толерантність до насильства. Пропоную робити більше просвітницької роботи, а адвокатам не відмовлятися від потерпілих та цих справ, заохочувати постраждалих проходити ці процеси, бо вони можуть бути тривалими, що дуже важко морально», – додала адвокатка.
Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Everyone has to be protected», що впроваджується ГО «Ти потрібен Україні» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів є виключною відповідальністю ГО «Ти потрібен Україні» і не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This material was prepared as part of the «Everyone has to be protected» project implemented by the NGO «Ukraine needs you» supported by the Democracy Commission Small Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors of the sole responsibility of NGO «Ukraine needs you» and do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Денис Булавін, член ГО “Ти потрібен Україні”
*Матеріал підготовлено в рамках ініціативи мережі правових клубів «Стань автором PRAVOKATOR»