Права дитини у цифровому середовищі визначаються положеннями Конвенції про права дитини. Цифрове середовище є лише простором, в якому можуть бути реалізовані, й, відповідно, потребують забезпечення, права дитини. Забезпечення реалізації прав дитини має відповідати основоположним принципам Конвенції про права дитини, якими є: дотримання найкращих інтересів дитини у всіх діях, що стосуються дітей, урахування динамічних можливостей дитини, недискримінація дитини, забезпечення права дитини бути почутою та права на участь у вирішенні питань, які стосуються дитини, залучення до забезпечення прав дитини у цифровому середовищі усіх зацікавлених сторін.
Крестовська Наталя Миколаївна, ювеналіст, д.ю.н., професор, к.і.н., завідувач кафедри морського права Національного університету “Одеська морська академія”, медіатор, голова правління Громадської організації “Фокус права”
Права дитини у цифровому середовищі (відповідно до Конвенції про права дитини та з роз’ясненнями, наданими у Рекомендації CM/Rec (2018) 7 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам про принципи дотримання, захисту та реалізації прав дитини в цифровому середовищі)
- Право на доступ до цифрового середовища
- Право на свободу слова та інформації
- Право на участь у грі
- Право на зібрання та об’єднання
- Право на освіту
- Право на захист та безпеку
PRO ризики порушення прав дитини у цифровому середовищі
Відповідно до Рекомендації CM/Rec (2018)7 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам про принципи дотримання, захисту та реалізації прав дитини в цифровому середовищі, можна виділити такі групи ризику.
Контактні ризики:
- сексуальної експлуатації та зловживання,
- домагання для сексуальних цілей («грумінг», розбещування),
- онлайн-вербування дітей для вчинення злочинів, участі в екстремістських політичних чи релігійних рухах або для цілей торгівлі людьми.
Слід пояснити, що грумінг – встановлення дорослими дружніх та довірливих відносин з дітьми в цифровому середовищі з метою вступу з ними в інтимний зв’язок, шантажування та залякування.
Ризики контенту:
- принизливе та стереотипне зображення та надмірна сексуалізація жінок та дітей;
- зображення та прославляння насильства та нанесення собі ушкоджень, зокрема, самогубств;
- принизливі, дискримінаційні або расистські вирази або заклик до такої поведінки;
- реклама, контент для дорослих.
Ризики поведінки:
- залякування, переслідування та інші форми утисків,
- розповсюдження без отримання згоди сексуальних зображень,
- шантаж,
- висловлювання ненависті,
- хакерство,
- азартні ігри,
- незаконне завантаження або інші порушення прав інтелектуальної власності,
- комерційна експлуатація.
Ризики для здоров’я: надмірне використання, позбавлення сну та фізична шкода.
Указані ризики порушення прав дитини самі по собі не завжди є правопорушеннями, але вони є тим приводом чи підґрунтям, які можуть спричинити порушення прав дитини у цифровому середовищі. Наприклад, секстінг (або сексторшен – обмін власними фото/відео/текстами сексуального змісту) сам по собі не є правопорушенням (якщо обмін відбувається між дорослими або між дітьми), але отримані зловмисником інтимні фото можуть бути використані для шантажу дитини з подальшим вимаганням грошей чи вимогою надання сексуальних послуг, чи для кібербулінгу (цькування учасників освітнього процесу, зокрема, з-поміж однолітків, за допомогою інформаційних засобів). Інакше кажучи, вищевказані ризики за певних обставин можуть спричинити віктимізацію дитини або втягнення її до асоціальної, в тому числі – протиправної поведінки.
Профілактика порушень прав дитини у цифровому середовищі
Подолання ризиків (профілактика) порушень прав дитини у цифровому середовищі покладається на батьків або інших законних представників дитини, педагогічних працівників, підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України. Докладні рекомендації з організації профілактичної діяльності для батьків та освітян розроблено Міжнародним союзом електрозв’язку «Захист дітей у цифровому середовищі 2020».
Правопорушення у цифровому середовищі
Утім для правників важливо вчасно помітити межу, яка відділяє ризики від неправомірних діянь. У цифровому середовищі, за допомогою цифрових пристроїв та цифрових технологій можуть здійснюватися різноманітні правопорушення, жертвами яких можуть стати діти, та правопорушення, які можуть вчинятися дітьми щодо інших людей. Зокрема, це наступні кримінальні правопорушення.
Домашнє насильство
Психологічне насильство як його різновид доволі часто здійснюється саме в цифровому середовищі (погрози, розміщення неправдивої інформації про жертву, образи в соціальних мережах, незаконний перегляд приватної інформації жертви тощо). У 2020 році Європейський суд з прав людини вперше розглянув явище кібербулінгу як форми насильства над жінками у справі «Бутуруга проти Румунії». Заявниця скаржилася до органів влади на насильницьку поведінку свого колишнього чоловіка в цифровому середовищі. З боку державних органів винуватцю було призначено адміністративний штраф. Його поведінку навіть не стали розглядати з точки зору домашнього насильства, що й було визнано ЄСПЛ порушенням статей 3 та 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Доведення до самогубства
Всесвітній розголос отримала справа 15-річної канадської школярки Аманди Тодд (2012). Дівчинка була кілька років поспіль шантажована кібербулером, який оманою отримав її оголене фото й розіслав його усім знайомим та матері Аманди. Під психологічним тиском булера дівчинка вчинила самогубство. Зловмисник (громадянин Нідерландів, екстрадований до Канади) зараз перебуває під судом.
Торгівля людьми
В Україні останнім часом спостерігається тенденція втягнення громадян в торгівлю людьми шляхом використання цифрових технологій. Відомі випадки продажу малолітніх дітей або ще не народжених дітей через мережу Інтернет, зокрема через соціальні мережі. Також мають місце випадки вербування молодих дівчат у мережі Інтернет із метою їх сексуальної експлуатації. За деякими оцінками на сьогодні 90% вербувальників перейшли в Інтернет, як правило, до груп у соцмережах.
Розбещення неповнолітніх (вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла 16-річного віку)
Відповідно до статті 22 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства розбещенням визнається умисне спонукання дитини у віці до досягнення якого забороняється займатися діяльністю сексуального характеру з дитиною, спостерігати за сексуальним насильством або діяльністю сексуального характеру, навіть якщо вона не бере в цьому участі (так званий «вік згоди» в Україні дорівнює 16 рокам). У всьому світі та у нашій країні спостерігається збільшення сексуальних злочинів проти дітей саме з використанням цифрових технологій. За оцінками фахівців половина таких злочинів вчиняється у соціальних мережах. Педофіли обмінюються дитячою порнографією за допомогою технологій P2P, «торентів», через електронну пошту; заманюють дітей до віртуальних контактів через сайти знайомств; ведуть з ними розмови за допомогою різних комунікаційних платформ.
Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції
Різноманітні майнові злочини, зокрема, шахрайство
Засобом фішингу (це такий вид інтернет-шахрайства, метою якого є отримання доступу до конфіденційних даних користувачів – логінів і паролів) зловмисник може отримати доступ до платіжних карток та іншої приватної інформації, яка дозволить викрасти грошові кошти дитини або членів її сім’ї. Важливо розуміти, що дитина, обізнана у цифрових технологіях, може також бути суб’єктом такого кримінального правопорушення.
Порушення авторського права і суміжних прав
Такі порушення можуть спричинити як кримінально-правову, так і адміністративну, так і цивільно-правову відповідальність дитини. Водночас і авторські права дитини можуть бути порушені при використанні в цифровому середовищі авторських творів дитини.
Збут і розповсюдження порнографічних предметів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
Дитяча порнографія – будь-які матеріали, які візуально зображують дитину, залучену до реальної або модельованої явно сексуальної поведінки, чи будь-яке зображення дитячих статевих органів, здебільшого із сексуальною метою.
Схиляння неповнолітніх до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також одурманюючих речовин
Окремим складом кримінального правопорушення є втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність, яке, серед іншого, може здійснюватися і в цифровому середовищі.
Кримінальні правопорушення у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку становлять окремий інститут кримінального права. Їх суб’єктами, поряд з дорослими, можуть бути й неповнолітні.
Окремо слід відзначити, що нещодавно законодавством України встановлено адміністративну відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Окремим складом адміністративного правопорушення є здійснення незаконного доступу до інформації в інформаційних (автоматизованих) системах, незаконне виготовлення чи розповсюдження копій баз даних інформаційних (автоматизованих) систем.
Деякі поради батькам щодо захисту дітей в інтернеті
Користуйтеся Інтернетом спільно. Знаючи, які ресурси відвідує ваша дитина, ви зможете захистити його, а ваші розмови про це принесуть більше користі. Спільне проведення часу в Мережі (наприклад, ігри) дозволить вам вчитися один в одного.
Не дозволяйте дітям користуватися Всесвітньою павутиною на самоті. Тримайте пристрої з доступом в Інтернет в загальних кімнатах: дитина буде краще контролювати свої дії, оскільки буде розуміти, що ви поруч.
Якщо ви не можете особисто стежити за активністю дитини в Мережі, використовуйте технології батьківського контролю.
Обмежуйте час користування Інтернетом. Дітям потрібні рамки. Домовтеся, скільки часу їм дозволено проводити онлайн, і дотримуйтеся цього ліміту.
Регулярно обговорюйте з дітьми їх онлайн-досвід. Приділяйте розмов з дитиною, скажімо, десять хвилин перед сном. Обговорюйте, як пройшов його день і що хорошого або поганого відбулося в Мережі. Цікавтеся тим, що їх хвилює, і щиро приймайте їх сумніви та тривоги. Намагайтеся вибудувати ваші відносини так, щоб діти знали: вони можуть в будь-який момент поділитися з вами переживаннями.
Не засуджуйте! Іноді діти все-таки примудряються потрапити в неприємності. У таких випадках ваша реакція має дуже велике значення.
Автор: Крестовська Наталя Миколаївна, ювеналіст, д.ю.н., професор, к.і.н., завідувач кафедри морського права Національного університету “Одеська морська академія”, медіатор, голова правління Громадської організації “Фокус права”
*Матеріал підготовлено в рамках ініціативи мережі правових клубів «Стань автором PRAVOKATOR»