Жінки у юридичній професії. Саме так можна розпочати розповідь про захід, що відбувся на платформі правового клубу PRAVOKATOR.Дніпро. 11 квітня юристки та юристи, а також представниці громадських об’єднань Дніпропетровщини зібрались разом з метою розглянути питання, які найчастіше постають перед жінками та ті питання, які вони часто задають професійним юристам.
Чи потрібне відмінне відношення до клієнток жінок від клієнтів чоловіків чим відрізняється така консультація чому саме Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” піднімає дану тематику можна було довідатись відвідавши семінар-практикум практикум «Покращення якості правових послуг для вразливих груп жінок» .
Захід організований Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги.
Під час зустрічі було розглянуто особливості та основні потреби жінок, які є представницями вразливих груп, а також які питання необхідно враховувати при захисті їх прав та інтересів. Такі обговорення є інструментом зміни підходів у роботі з даними клієнтками, обговорення та пропозиції що прозвучали від фахових юристок в подальшому увійде в звичайну практику та призведе до покращення якості надання правових послуг.
Проблеми доступу до правосуддя жінок, які живуть з ВІЛ розглянула під час свого виступу експертка Світлана Бєлай, яка зазначила «…збереження конфіденційності, а саме таємниці діагнозу медпрацівниками, залишається важливим питанням для ВІЛ-позитивних жінок. Тобто існує нагальна потреба у додатковому врегулюванні питання анонімності та конфіденційності даних. Розголошення таємниці діагнозу та стигматизуюче ставлення медпрацівників призводить до серйозних проблем пов’язаних з психічним здоров’ям, втратою довіри до системи охорони здоров’я, небажанням звертатися по меддопомогу взагалі, має тяжкі соціальні наслідки як-то втрата сімейних зв’язків та вимушена зміна міста проживання».
Своїм досвідом у сфері захисту жінок які вживають наркотики поділилась з присутніми адвокатка Марія Камінська, яка звернула увагу на те, що: «Проблеми з доступом до правосуддя виникають і через декларативність законодавчих гарантій в сфері гендерної рівності. Це може виникати через низьку обізнаність жінок та невміння представників юридичної професії ідентифікувати ті випадки, коли порушення прав та законних інтересів жінки стає наслідком дії дискримінаційних положень законодавства або гендерно нейтральних законодавчих актів, які на практиці призводять до дискримінаційних наслідків».
Питання правової допомоги жінкам, які потрапили до секс-індустрії розкрила під час виступу експертка Олена Зайцева. Фахівчиня зазначила основні правові проблеми, які можуть виникати у жінок цієї категорії, судову практику вирішення цих проблем, та ризики. «Жінки бояться звернутися за захистом у випадку порушення прав через ризик адміністративної відповідальності, передбаченої законодавством України, через розголошення інформації на роботі, в місці проживання, у закладах, де навчаються діти тощо.».
Наступним етапом заходу була робота у групах, під час якої учасниці та учасники опрацьовували надання правових послуг жінкам, які живуть з ВІЛ, жінкам, які живуть з наркотичною залежністю та жінкам, які потрапили до секс-індустрії. В ході обговорень багато уваги приділяли проблемі стигматизації жінок, які звертаються по допомогу – медичну, правову, психологічну чи будь-яку іншу. Такі жінки часто відчувають зневагу до себе зі сторони тих, хто мав би надати допомогу і такі зміни в свідомості, в тому числі і правосвідомості, здійснювати не легше ніж відповідні зміни в законодавчі та нормативні акти.
