39% питань, які надходять до місцевих центрів з надання БВПД стосуються Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Як запросити інформацію так, аби відповіли, та відповісти так, аби не потрапити на гачок юридичної відповідальності, дізналися учасники вебінару “Отримання публічної інформації: місія (не) можлива”, який відбувся 3 грудня на платформі Zoom. Участь у заході взяли фахівці центрів з надання БВПД та юристи об’єднаних територіальних громад.
Розібратися у тематиці їм допомогли: Тетяна Кокшарова, Регіональна представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Дніпропетровській області, Оксана Крупій, Регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Дніпропетровській області та Анастасія Юхименко, начальниця відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
У цій статті ми зібрали для вас відповіді на питання:
- В чому ж полягає дотримання права на доступ до публічної інформації?
- Які найпоширеніші порушення, що допускають розпорядники інформації?
- Яка судова практика у сфері права на доступ до публічної інформації?
- В чому ж полягає дотримання права на доступ до публічної інформації?
Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених законом.
Інформація може бути: отримана, створена або знаходиться у володінні, а також відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях.
Запит на доступ до інформації:
- це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
- запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Які найпоширеніші порушення, що допускають розпорядники інформації?
Ч. 3 статті 212 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачає такі порушення Закону України “Про доступ до публічної інформації” –
- необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом,
- ненадання відповіді на запит на інформацію,
- ненадання інформації,
- неправомірна відмова в наданні інформації,
- несвоєчасне надання інформації,
- неповне надання інформації,
- надання недостовірної інформації.
За порушення права на доступ до публічної інформації до відповідальної особи розпорядника можуть бути застосовані наступні види відповідальності:
- дисциплінарна (застосовує керівник розпорядника);
- адміністративна за статтею 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення (накладає суд за протоколом);
- кримінальна за статтею 171 Кримінального Кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».
Судова практика у сфері права на доступ до публічної інформації
Порушення права на інформацію та права на звернення (ст. 212-3 КУпАП)- Відстрочення відповіді на запит є підставою для притягнення до відповідальності за несвоєчасне надання відповіді на ЗПІ
Відстрочення перебігу строку розгляду запиту через поширення респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не є форс-мажорною обставиною для відстрочення перебігу строку розгляду запиту (постанова Заводського районного суду м. Дніпродзержинська по справі №3/208/2136/21 від 09.06.2021)
– Не повідомлення запитувача інформації про направлення запиту належному розпоряднику – підстава для притягнення до юридичної відповідальності первісного отримувача запиту
Реєстрація ЗПІ із резолюцією про скерування до належного розпорядника інформації не є належним та допустимим доказом про (перенаправлення) запита. Такими доказами є: (фіскальний чек поштового відділення, повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення тощо.
Розмір грошової компенсації повинен компенсувати моральні страждання особи, однак не повинен призводити до її збагачення
– При визначенні розміру моральної шкоди необхідно враховувати принцип розумності, виваженості та справедливості. При цьому, розмір моральної шкоди має бути виправданим та співмірним, враховувати інтереси держави та не сприяти порушенню балансу прав та інтересів конкретного громадянина і суспільного інтересу (постанова Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №182/128/21 від 18.08.2021)
– При стягненні моральної шкоди має бути обґрунтовано наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними рішеннями, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, відповідно до яких заподіяно шкоду. Тобто, має бути доведено факт завдання моральної шкоди, надано належні докази того, що саме рішення розпорядника інформації призвели до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя (постанова Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/3586/21 від 14.05.2021).
– Встановлення режиму обмеженого доступу, відповідно до статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», допускається стосовно інформації чи відомостей та встановлення такого режиму не передбачено по відношенню до документів. У випадку, якщо запитувач бажає отримати інформацію, а не документ, на який встановлено режим обмеженого доступу, розпорядник має надати таку інформацію (постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі №809/1811/13-a від 04.11.2013)
– Відмова розпорядника інформації у зв’язку із тим, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/2588/21 від 08.04.2021).
Більш детально про те:
– хто є розпорядником публічної інформації?
– як подається запит про отримання інформації?
– які строки для надання відповіді на запит?
– до кого звертатися у разі оскарження права на доступ до публічної інформації
переглядайте у відеозаписі вебінару.