Особливості сімейних правовідносин під час війни

Війна назавжди змінила життя кожного українця. Вона принесла руйнування не тільки в нашу країну в цілому, але й кризу у наші сім’ї, через що багато сімейних пар розлучилися. Жінки залишилися з дітьми та людьми старшого віку вдома, чи виїхали за кордон, багато чоловіків на передовій захищають свою землю від загарбників. Усім важко, оскільки змінилося не лише місце проживання, але й спосіб. Вимушена розлука негативно впливає на стосунки.

Координаційним центром з надання правової допомоги спільно з Норвезькою радою у справах біженців в Україні проведено вебінар для юристів системи надання безоплатної правової допомоги та адвокатів на якому розбиралися в особливостях сімейних правовідносин під час війни.

Під час зустрічі обговорили такі питання:

Розлучення в умовах збройного конфлікту.
Особливості стягнення аліментів під час збройного конфлікту.
Встановлення та оспорювання батьківства в умовах збройного конфлікту.
Порядок повернення дитини, яку незаконно вивезли за кордон.

Спікерка: Ольга Семенюк – тренерка, адвокатка.

Розлучення в умовах збройного конфлікту відбувається у такі способи:

1. Чоловік і дружина знаходяться в Україні, не мають неповнолітніх дітей і згодні на розлучення.

2. Розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя зник під час бойових дій.

3. Розірвання шлюбу, у випадках, коли у подружжя є неповнолітні діти.

4. Розірвання шлюбу, коли один з подружжя перебуває за кордоном.

5. Розірвання шлюбу, коли обидва з подружжя перебувають за кордоном.

6. Розірвання шлюбу, якщо один з подружжя перебуває на окупованій території.

7.Розлучення в Україні з іноземцем під час війни.

Стягнення аліментів при цьому відбувається мирним способом (договір чи надання заяви за місцем роботи) чи шляхом звернення до суду (судовий наказ чи позовне провадження).

Що робити, якщо той з батьків, хто має обов’язок платити аліменти, виїжджає за кордон дивіться в інфографіці.

Заява чи додатки до неї повинні містити таку інформацію та документи:

повне ім’я відповідача (боржника), дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу, його місця проживання протягом останніх п’яти років, рід занять і місце роботи, фотокартку (за наявності);
відомості про фінансові та сімейні обставини відповідача, у тому числі інформацію про належне йому майно;
відомості про фінансові та сімейні обставини позивача (заявника), у тому числі довідку про доходи;
засвідчену копію документа, що підтверджує ступінь родинних зв’язків між відповідачем та особою, на користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо);
фотокартку позивача;
будь-яку іншу інформацію, що може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача (боржника) чи виконанню клопотання, або яка визначена відповідною договірною стороною як необхідна;
нотаріально засвідчене доручення, яке уповноважує орган, що приймає, відповідної договірної сторони діяти від імені позивача, або інформацію про будь-яку іншу особу, уповноважену діяти від імені позивача.

Якщо ж особа має на руках винесене українськими судами рішення про стягнення аліментів, то потрібно підготувати клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів.

Це клопотання має містити таку інформацію:

а) повне ім’я відповідача (боржника), дата народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу (стягувачу), його адреси протягом останніх п’яти років, рід занять і місце роботи і, по можливості, фотокартка;

б) наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;

в) будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження боржника чи виконанню клопотання або яка визначена відповідною договірною стороною як необхідна.

До клопотання додаються належним чином оформлені судом, що виніс рішення, такі документи:

копія судового рішення;
довідка про те, що рішення набрало законної сили;
довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України;
довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;
копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті;
фотокартка стягувача.

Аліментні зобов’язання у період воєнного стану

“З прийняттям Верховною Радою Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 2129-ІХ, Закон України «Про виконавче провадження» було доповнено рядом положень, пов’язаних із військовою агресією Російської Федерації на території нашої держави. Ці зміни набрали чинності 26 березня 2022 року” – зазначила спікерка Ольга Семенюк.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

– припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

– визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

“Що стосується нарахування та стягнення пені за прострочення сплати аліментів, то змінами не передбачено заборони нарахування та стягнення пені за прострочення сплати аліментів” – зауважила пані Ольга.

Детальніше про те, як стягуються аліменти із військовослужбовців дивіться в інфографіці.