За інформацією ПРООН, від домашнього насильства в Україні страждає близько 2 мільйонів людей. Статистика говорить, що у понад 80% це насильство чоловіків щодо жінок. Упродовж 2022 року юристи системи БПД зареєстрували 2,6 тисячі звернень про надання БПД з питань, що стосуються запобігання та протидії домашньому насильству.
Серед найпоширеніших питань, з яким звертаються особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, — допомога у складенні заяви до суду про видачу обмежувального припису відносно кривдника, представництво їхніх інтересів у судах, розірвання шлюбу й поділ майна, а також стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини та позбавлення кривдника батьківських прав.
Ефективність допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства багато в чому залежить від вміння юриста побудувати правильну комунікацію. Нижче ділимося з вами порадами як правильно комунікувати з жертвами домашнього насильства.
Найважливіше, коли ви спілкуєтеся з особою, яка постраждала від домашнього насильства – налагодити взаємозв’язок і довіру. При спілкуванні обов’язково повідомте про конфіденційність та наявні послуги. Дозвольте постраждалій особі розповісти її історію (вислухайте її) та оцініть її безпеку або небезпеку. Під час первинного спілкування можна оцінити потреби постраждалої особи та наявні ресурси.
Завдяки отриманій під час спілкування інформації можна розробити якісний план дій, залучивши до його реалізації й інші державні чи громадські організації. .
Що важливо дізнатися в першу чергу під час спілкування з постраждалою особою?
- Вивчити середовище і ситуацію, в якій перебуває особа:
- склад сім’ї і поточна життєва ситуація;
- зрозуміти, що саме з нею сталося;
- зрозуміти, хто кривдник і чи може вона/він все ще погрожувати або мати доступ до постраждалої особи;
- зрозуміти, чи отримала/потребує постраждала особа медичної допомоги.
Також під час комунікації з особою, яка постраждала від домашнього насильства не слід:
- робити передчасні висновки;
- намагатися завершити думки, висловлювання;
- жестами та рухами тіла демонструвати неуважність;
- відповідати знехотя або змінювати предмет розмови;
- залякувати;
- критикувати або глузувати з постраждалої особи;
- ставати на бік особи, яка скоїла акт насильства;
- легковажно ставитися до факту вчинення насильства;
- виявляти сумнів щодо правдивості свідчень, які дає постраждала особа, проявляти негативні емоції щодо неї;
- переконувати постраждалу особу примиритись з ситуацією;
- переконувати постраждалу особу змінити поведінку, що стане гарантією припинення насильства;
- покладати на постраждалу особу відповідальність за подальшу долю особи, яка скоїла насильство (наприклад, фразами на кшталт: «Через Вас він/вона матиме проблеми. Він/вона може потрапити до в’язниці»).
Завершувати бесіду слід таким чином, щоб постраждала особа не відчувала дискомфорту (в ідеалі відчувала довіру), якщо їй необхідно буде звернутися до Вас знову.
Нагадуємо, що особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених законами України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” і “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.