Мобілізація та військовий обов’язок в умовах воєнного стану

З 24 лютого в Україні запроваджено воєнний стан з початку якого, з метою посилення української армії, оголошено загальну мобілізацію. Верховна Рада продовжила строк воєнного стану до 23 серпня. Відповідно стільки ж триватиме чергова хвиля загальної мобілізації. Тож призов на військову службу до Збройних Сил України триває, але на практиці виникає безліч запитань. Які існують види мобілізацій? Хто підлягає під мобілізацію? Чи підпадають під мобілізацію жінки? Який механізм вручення повісток? Чи правомірна видача повісток на блокпостах, заправочних станціях, в торгових центрах, магазинах, за місцем роботи та в інших закладах? Які умови звільнення від мобілізації? тощо. 

Саме з такими питаннями звертаються громадяни до юристів центрів та адвокатів, які співпрацюють з системою безоплатної правової допомоги. 

Тож правовим клубом PRAVOKATOR.Дніпро було проведено вебінар з Анастасією Васильєвою, юристкою БФ “Право на захист” м. Вінниця, на якому обговорювали питання зокрема щодо особливостей мобілізації та призову на військову службу в умовах воєнного стану. 

До заходу долучилися майже 100 правників системи БПД та адвокатів.

Під час вебінару говорили про:

1. Види, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації.
2. Визначення придатності до військової служби у воєнний час
3. Категорії повісток та порядок їх вручення.
4. Порядок проходження служби в Збройних Силах України.
5. Особливості проходження служби в складі добровольчого формування сил територіальної оборони ЗСУ.
6. Підстави звільнення з військовослужбовців, які проходять військову службу під час дії воєнного стану.

Мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати воєнного часу. 

“Мобілізація може бути загальною, яка проводиться одночасно на всій території України, частковою – проводитися в окремих місцевостях держави, відкритою і прихованою. Різниця між відкритою та прихованою мобілізацією полягає в тому, що рішення при відкритій має бути негайно оголошено через засоби масової інформації, а при прихованій доводиться до органів державної влади по закритих каналах оповіщення” – зауважила спікерка Анастасія Васильєва.

Придатність за станом здоров’я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов’язаних визначає Військово-лікарська експертиза та встановлює причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), а також визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують хвору дитину;
• та інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках, відповідно до переліку категорій осіб, встановлених законом.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції. 

Крім того, у Парламенті зареєстровано законопроєкт № 7481 щодо розширення переліку осіб, які не підлягають призову під час мобілізації. Тож пропонується встановити, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Відповідно до Указу Президента України “Про загальну мобілізацію” місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців доручено, зокрема організувати та забезпечити у встановленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.

Існують 4 види повісток:

• Уточнення облікових даних. Даний вид повістки вручається призовнику для внесення відомостей до бази щодо особи призовника, його сімейного стану, інформації про працевлаштування, наявність чи відсутність дітей. Результатом такої перевірки можуть бути виявленні підстави для звільнення від служби в армії, наприклад, за наявності дитини. Окрім того, можуть бути встановленні підстави для відстрочки від призову на строкову військову службу, якщо в призовника є захворювання, які унеможливлюють проходження військової служби.
• Проходження медкомісії. Повістка, яка зобов’язує призовника пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного, у якій зазначається, про придатність чи непридатність призовника до строкової служби.
• Повістка-призов на строкову службу. У такій повістці вказано термін, у який потрібно з’явитися до призовної дільниці. Окрім того, у такій повістці зазначається, що при собі необхідно мати: паспорт, військовий квиток (тимчасове посвідчення) або посвідчення про приписку до призовної дільниці (для призовників), а також, обліково-послужну картку та мобілізаційне розпорядження (при наявності).
• Мобілізаційне розпорядження. Такий вид повістки вручається військовозобов’язаним особам, котрі пройшли медичну комісію та визнані придатними до несення військової служби. Здебільшого мобілізаційне розпорядження вручається під час оголошення мобілізації. У мобілізаційному розпорядженні зазначається про обов’язок з’явитися у визначений призовний пункт протягом 24 годин після оголошення мобілізації.

“Обмежень щодо місця отримання повісток законодавством не передбачено, а тому вручення повістки на вулиці, блокпостах, за місцем проживання тощо не є незаконним.  Однак повістка обов’язково має бути вручена особисто і підписана тим, хто її отримує”- зазначила Анастасія Васильєва.

Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, та військовослужбовці, які служать за контрактом, можуть звільнитися з військової служби, під час воєнного стану, посилаючись на одну із визначених підстав:

• досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
• наявність висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
• набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
• наявність сімейних обставин чи інших поважних причин, у тому випадку, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу. 

Тож, війна ще триває, мобілізація продовжується і важливо знати свої права й обов’язки та вміти їх захистити, а також допомогти іншим, адже наразі це найболючіша тема сьогодення.  

Більше інформації про особливості мобілізації та військового обов’язку в умовах воєнного стану дивіться у записі вебінару на youtube каналі мережі правових клубів PRAVOKATOR: