Дискусійний клуб Legal Matrix продовжує щотижневі активності з питань Інтернет свобод. Минулої п’ятниці знову зустрілися онлайн з експертами та фахівцями, діяльність яких зосереджена на захисті або вивченні прав людини, в тому числі й онлайн.
Відкрив захід виконувач обов’язки директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов, який зауважив, що цей захід став можливий завдяки тривалій співпраці Координаційного центру з Американською асоціацією верховенства права ABA ROLI в Україні. Побажавши плідної дискусії учасникам він також зазначив: “Цей формат відрізняється від інших форматів обговорень, зокрема панельних дискусій чи круглих столів, які несуть більш офіційний характер. В цьому форматі кожен учасник може вільно висловити свою позицією з порушеного питання, немає правильних чи неправильних думок – думки всіх учасників важливі, тож такий формат передбачає неформальне спілкування, дає можливість висловитися та почути один одного, а головне – знайти відповіді на питання.” – зауважив Олександр.
Близько 20 представників з різних сфер взяли участь в обговоренні, серед яких адвокати, фахівці системи надання безоплатної правової допомоги, журналісти, медіаюристи та правозахисники. У всіх учасників дискусії схожі очікування від заходу, основним є те, що кожен бажає почути думки колег з доволі складних та актуальних питань, пов’язаних з поширенням дезінформації та булінгом в інтернеті, а також їх бачення можливих шляхів розв’язання таких проблемних питань.
Тож, цього дня в дискусійному онлайн-клубі відбулось обговорення таких тематичних блоків:
- Наслідки від поширення чуток для держави та суспільства в цілому.
- Дезінформація з боку органів державної влади – як її подолати.
- Булінг та мова ворожнечі онлайн – де проходять межі свободи слова в Інтернет та як боротися з цими проблемами.
Правоохоронна діяльність в боротьбі з чутками та фейками.
Чи ефективним є складання протоколів про адміністративне правопорушення? Чи потрібно повно і всебічно встановлювати обставини адміністративного правопорушення? Яка доказова база потрібна для встановлення умислу на сіяння паніки чи порушення громадського порядку?
Моніторинг дотримання цифрових прав в інтернеті, який проводиться ГО “Платформа прав людини” показує, що судова практика з цього питання продовжує розвиватися. Моніторинг здійснюється зокрема шляхом аналізу реєстру судових рішень щодо справ, які стосуються поширення інформації в інтернеті та розглядалися судами протягом квітня – липня цього року.
Так, чимало справ стосуються саме поширення неправдивих чуток, за що передбачено адміністративну відповідальність відповідно до статті 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У своїй більшості ці чутки стосуються питань, пов’язаних із Covid-19. Так, лише в ⅓ частині справ суд знайшов склад адміністративного правопорушення, це пов’язано, зокрема, з відсутністю належної доказової бази або неналежної її оцінки судом. Ті суди, які визнавали особу винною у вказаному правопорушенні, орієнтувалися на такі докази, як протокол про адміністративне правопорушення, підписаний особою без зауважень, або довідка СБУ про вчинення такого правопорушення. Інші суди, при розгляді аналогічних справ, вказують що відсутній склад адміністративного правопорушення, акцентуючи увагу на тому, що навіть якщо поширена інформація є неправдивою, то це не означає, що вона здатна викликати паніку серед населення.
При цьому, учасники обговорення цього питання звертають увагу на те, що розгляд справ вказаної категорії здійснюється судами ще за тим адміністративним законодавством, яке існує з радянських часів та не відображає сучасний європейський підхід до розв’язання проблеми.
Крім того, склад адміністративного правопорушення щодо поширення неправдивих чуток є досить оціночним та важко доказовим, враховуючи чинне законодавство. Саме тому, досить легко уникнути відповідальності за такі дії.
При розгляді справи у суді складним також залишається питання, що саме визначається чутками, та чи може репост чужої статті або думки з власним дописом/коментарем вважатися поширенням таких чуток. Чи можу бути такий репост, у якому особа також робить допис зі своїм коментарем, можливістю висловити свою думку, бо в іншому випадку притягнення до відповідальності за оціночні судження може вважатись обмеженням права на свободу думки та вираження поглядів онлайн. При тому, що на сьогодні діє Закон України “Про інформацію”, який забороняє притягувати до відповідальності за поширення оціночних суджень.
Як подолати дезінформацію з боку ЗМІ, громадських об’єднань, органів державної влади?
Поширення дезінформації в суспільстві може бути способом психологічного впливу, особливо, якщо така інформація стосується питань, які можуть нести загрозу здоров’ю або життю громадян. Тут яскравим прикладом є випадок у Нових Санжарах Полтавської області, коли у лютому поточного року туди привезли евакуйованих з охопленого пандемією коронавірусу Китаю українських громадян. У зв’язку з чим, на місцевих сторінках соціальних мереж та групах у месенджер активні громадяни та спільноти поширювали інформацію про те, що у містечко везуть інфекційно хворих на Covid-19 осіб, із закликами вийти на вулицю та протистояти цьому.
Учасники дискусії зазначають, що саме у таких випадках необхідно думати про наслідки поширення дезінформації. Оскільки інформація у даному випадку насправді спроможна викликати паніку, адже люди на той час володіли недостатньою інформацією про те, що це за захворювання та наскільки воно небезпечно для здоров’я, що вочевидь могло спонукати їх виходити на вулиці та порушувати громадський порядок.
Це яскравий приклад не тільки того, як влада повела себе в ситутації поширення цих чуток, адже вона їх оперативно не спростувала, але і як може поводитися суспільство, оскільки, з іншого боку, такі вчинки громадян викликали хвилю обурення в інших, коли люди та громадські об’єднання стали на підтримку тих, кого евакуювали у Нові Санжари. Тож, у таких ситуація чітко спостерігаються настрої суспільства, як воно здатне реагувати на такі чутки. Однак, тут також мають важливе значенні так звані “фейк стопи”, які допомагають людям фільтрувати, розвінчувати та аналізувати інформацію, яка поширюються.
У світі вже існують певні напрацьовані підходи у боротьбі з дезінформацією, проте їх недостатньо для вирішення такої складної та багатогранної проблеми. Деякі країни приймають законодавство, спрямоване на боротьбу з поширенням дезінформації.
Зокрема, світ рухається в декількох напрямках, багато хто говорить про блокування сайтів за поширення дезінформації, проте це крайній захід і не завжди його дозволено застосовувати за європейським стандартами, але є й інші заходи – це роз’яснювальна робота, поширення інформаційно-роз’яснювальних матеріалів серед населення, а також, наприклад, виступи лідерів держав, однак, тут важливо, щоб вони мали достатній рівень довіри від суспільства.
Резюмуючи думки учасників по цьому блоку питань модераторка дискусії, фахівчиня правового клубу PRAVOKATOR. Харків, адвокатка Марина Старовойтова зазначила: “Ми всі юристи та правники знаємо, що у будь-якої інформації, як у кожної медалі, є дві сторони. Треба не тільки дивитися на ту сторону, яку показують, але й думати, що приховує в собі інша сторона. Тож завдання професійної спільноти, як не байдужих та зацікавлених людей, проводити доступною та зрозумілою мовою правопросвітницькі інформаційні кампанії для громадян, щоб як можна більше людей були здатні правильно фільтрувати, сприймати та поширювати інформацію” – сказала вона.
Булінг та мова ворожнечі онлайн – де проходять межі свободи слова в Інтернет та як боротися з цими проблемами?
Слід зазначити, що прояви булінгу та мови ворожнечі заборонені як на міжнародному рівні, так і на рівні національного законодавства. Зокрема, статтею 20 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права заборонено будь-яку пропаганду війни та виступи на користь національної, расової чи релігійної ненависті, що являє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі або насильства. За аналогічні дії також передбачена кримінальна відповідальність національним законодавством, що закріплено статтею 161 та 300 Кримінального кодексу України.
Проте, на жаль, в нашій країні притягнення до кримінальної відповідальності за мову ворожнечі відбувається вкрай рідко, навіть коли для цього є підстави. В Інтернет-просторі з одного боку люди більш розкуті, тому часто градус напруги у спілкуванні може бути більшим, ніж в реальному житті, а з іншого боку – покарати за прояви такої агресії в Інтернет складніше, тому що важко довести.
Крім цього, статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за булінг (цькування) учасника освітнього процесу у будь-якій формі, будь-то психологічне фізичне, економічне чи сексуальне насильство, в тому числі онлайн із застосування засобів електронних комунікацій: смартфонів, ноутбуків та комп’ютерів, через соціальні мережі та месенджери, тобто так званий “кібербулінг”.
Згідно з даними UNICEF в Україні близько 50% підлітків були жертвами кібербулінгу через коментарі про зовнішність, образливі стікери, погрози та обговорення інтимного життя в мережі. Кожна третя дитина через це прогулювала школу.
Учасники дискусії зазначають, що тема кібербулінгу є дуже актуальною саме в період карантину. Оскільки ця проблема стає ще більш поширеною онлайн та може мати загрозливі наслідки для психіки дитини.
Слід зазначити, що для того, щоб допомогти таким дітям Міністерство цифрової трансформації у співпраці з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот “Кіберпес”. У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у випадку кібербулінгу.
Залучення до дискусії представників різних професійних спільнот, дає можливість розглянути окреслену проблематику через комплексний підхід та знайти нові шляхи розв’язання проблем. Команда організаторів висловлює подяку учасникам за активне обговорення, корисні думки, презентації власних напрацювань та обмін досвідом!
Ми також нагадуємо, що серія заходів в рамках дискусійних майданчиків Legal matrix продовжуються!
Наступна зустріч в рамках експертного клубу вже цієї п’ятниці 21.08.2020, під час якої поговоримо про Крим та свободу слова онлайн. Реєстрація триває тут: https://forms.gle/kqBW63p8vCcsey3r5.
Крім цього, одразу можна зареєструватися на дискусію, яка відбудеться 28.08.20, де обговоримо актуальну судову практику з питань інтернет свобод.
Обирайте цікаву для себе тему та реєструйтеся! Зустрінемось онлайн.
Більш детально про питання, які розглядатимуться в рамках окремих дискусій тут: http://pravokator.club/events/legal-matrix-seriya-ekspertnyh-dyskusij-z-pytan-internet-svobod/
Довідково: Серія експертних дискусій у форматі «Legal Matrix» відбуваються у партнерстві Координаційного центру з надання правової допомоги з Американською асоціацією верховенства права ABA ROLI в Україні за організаційної підтримки мережі правових клубів PRAVOKATOR.