В рубриці ПорадиЮРИСТУ адвокатка Анна БУРДУЖА ділиться своїми напрацюваннями щодо ефективного способу захисту прав клієнтів в спорах за участі територіальних органів Пенсійного фонду України та порадами як в судовому порядку захистити право на справедливу пенсію.
Останнім часом дедалі частіше звертаються громадяни з питань призначення та перерахунку пенсій. Найпоширенішою проблемою є відмова Пенсійного фонду України в зарахуванні окремих періодів трудової діяльності до страхового стажу, а отже, людина отримує пенсію меншого розміру або взагалі, отримує відмову в призначенні заслуженої пенсії.
Пенсія під загрозою формальностей: роль трудової книжки та судової практики
У більшості випадків люди сумлінно працювали протягом усього життя, однак лише на етапі звернення до Пенсійного фонду України дізнаються, що певні періоди роботи не враховані через формальні неточності в документах. Особливу роль у таких ситуаціях відіграє трудова книжка, значення записів якої часто недооцінюється як працівниками, так і роботодавцями, адже, працівники рідко перевіряють, що саме і як записує кадровик, і зазвичай довіряють його роботі.
У більшості таких випадків причина формальна – виявлення недоліків під час внесення записів в трудовій книжці. До таких «формальностей» Пенсійний фонд відносить:
- виправлення в прізвищі або імені;
- виправлення цифр в датах та номерах;
- записи, зроблені різною пастою;
- нечіткі або частково відсутні відтиски печаток;
- неточності в датах.
Поки людина працює, такі помилки ще можна виправити, звернувшись до роботодавця, яким були допущені такі недоліки. Порядок внесення змін і виправлень регулює Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58.
Ця інструкція прямо передбачає можливість:
- зміни записів (наприклад, у разі зміни прізвища);
- виправлення помилкових записів.
Проте ситуація суттєво ускладнюється, коли особа вже не працює або підприємство, де вона працювала, ліквідоване. У таких випадках на практиці люди часто отримують рішення Пенсійного фонду України про відмову в зарахуванні певних періодів роботи до пенсійного стажу.
Але така відмова Пенсійного фонду – це ще не остаточне рішення, оскільки така відмова може бути оскаржена в судовому порядку.
Варто нагадати, що наразі в Україні діє принцип екстериторіальності розгляду заяв на призначення пенсій, запроваджений Постановою правління ПФУ № 25-1 від 14.12.2015 (у редакції змін від 16.12.2020). Це означає, що людина може подати заяву на призначення пенсії незалежно від місця проживання, у будь-якому відділенні або онлайн через особистий кабінет ПФУ. Повноцінно цей принцип застосовується з 1 квітня 2021 року.
Отже, отримавши відмову від будь-якого органу ПФУ на території України, особа має право звернутися до окружного адміністративного суду.
Що говорить судова практика
Суди в переважній більшості таких спорів стають на бік майбутніх пенсіонерів. Їхня позиція послідовна: трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи, а помилки, допущені роботодавцем, не можуть позбавляти людину права на справедливу пенсію.
Так, у рішенні Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/9808/24 від 3 грудня 2025 року суд дійшов висновку, що виправлення або нечіткий відтиск печатки в трудовій книжці не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні стажу. Суд зобов’язав Пенсійний фонд зарахувати спірний період роботи до страхового стажу.
Верховний Суд також неодноразово наголошував, що на особу не може покладатися обов’язок доводити достовірність записів у трудовій книжці.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17. Аналогічні висновки містяться й в інших рішеннях Верховного Суду: постанова від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а;
- постанова від 28.02.2018 у справі № 428/7863/17;
- постанова від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17;
- постанова від 29.03.2019 у справі № 548/2056/16-а.
Суди чітко зазначають: працівник не відповідає за помилки бухгалтерії чи кадрової служби, а формальні недоліки в документах не можуть бути підставою для позбавлення права на пенсію. Таким чином, суди виходять із пріоритетності записів у трудовій книжці та недопустимості покладання негативних наслідків неналежного ведення кадрової документації на працівника, оскільки це порушувало б його конституційне право на соціальний захист.
Зарахування стажу, набутого на території російської федерації: значення міжнародних угод і судова практика
З початком повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України особливої актуальності набула проблема відмови Пенсійного фонду України зараховувати до страхового стажу періоди роботи, набуті на території рф. Йдеться про випадки, коли особа працювала в російській федерації у попередні роки, а відповідні записи про трудову діяльність містяться лише в трудовій книжці.
Відмовляючи у зарахуванні такого стажу, органи Пенсійного фонду України нерідко посилаються на припинення міжнародних відносин з рф. Проте при вирішенні цих питань ключове значення має час, у який особа здійснювала трудову діяльність.
Нагадаю, що до моменту денонсації та зупинення дії міжнародних договорів між Україною та російською федерацією, правові підстави для зарахування стажу, набутого на території рф, були чітко визначені міжнародним правом. Зокрема, діяли:
- Угода про гарантії прав громадян держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992;
- Угода від 14.01.1993 (у сфері взаємного визнання трудового стажу та соціального забезпечення);
- Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протокол до неї від 22 січня 1993 року.
Зазначені міжнародні договори встановлювали принцип, за яким трудовий стаж і заробіток (дохід), набутий на території однієї держави-учасниці, підлягав зарахуванню іншою державою при призначенні пенсії. Тобто держава, громадянином якої є особа, була зобов’язана враховувати періоди роботи, набуті в іншій державі-учасниці, незалежно від місця здійснення трудової діяльності.
Важливо, що на момент здійснення трудової діяльності такі міжнародні угоди були чинними, а отже особа мала легітимні очікування, що відповідні періоди роботи будуть зараховані до страхового стажу при призначенні пенсії. Подальший вихід України з цих договорів не може мати зворотної дії в часі та не може позбавляти людину вже набутого права.
І лише 23.12.2022 набрав чинності Закон України № 2783-IX від 01.12.2022 «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (надалі також – Закон №2783-IX)
Саме такий підхід застосовують адміністративні суди при розгляді спорів з Пенсійним фондом України. Зокрема, Вінницький окружний адміністративний суд у рішенні від 03 березня 2025 року у справі № 120/3798/24 визнав дії Пенсійного фонду України протиправними. Суд встановив, що позивачка працювала на території російської федерації у період чинності Угоди від 13.03.1992, а також до зупинення дії та виходу України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до неї у відносинах з рф.
Суд дійшов висновку, що за таких обставин позивачка обґрунтовано розраховувала на зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу, оскільки записи про цей період містяться в трудовій книжці. Відтак Пенсійний фонд України був зобов’язаний врахувати зазначений період при визначенні права на пенсію.
Таким чином, суд підтвердив, що:
- міжнародні угоди, чинні на момент роботи особи, мають правове значення для зарахування стажу;
- припинення дії таких угод не скасовує прав, набутим особою раніше;
- записи у трудовій книжці залишаються належним доказом трудового стажу, навіть якщо робота здійснювалася на території іншої держави.
Судова практика вкотре підтверджує, що формальна позиція Пенсійного фонду України не може переважати принцип правової визначеності та захисту легітимних очікувань особи, а права громадян на пенсійне забезпечення підлягають судовому захисту.
Пільговий стаж шахтарів: роль трудової книжки за відсутності підтверджуючих довідок
Ще однією поширеною проблемою, з якою стикаються майбутні пенсіонери, є відмова Пенсійного фонду України у зарахуванні періодів роботи шахтарем до пільгового стажу за Списком № 1, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Найчастіше така відмова мотивується відсутністю уточнюючих довідок про шкідливі умови праці, які підтверджують виконання робіт із повним робочим днем під землею. Ситуація ускладнюється тим, що значна частина шахтних підприємств нині розташована на тимчасово окупованих територіях, а отже отримання таких довідок є об’єктивно неможливим.
У подібних випадках органи Пенсійного фонду України, як правило, відмовляють у призначенні пільгової пенсії. Проте судова практика свідчить про інший підхід, який базується на пріоритетності захисту права особи на пенсійне забезпечення.
Адміністративні суди послідовно виходять з того, що за наявності належним чином оформлених записів у трудовій книжці про роботу з повним робочим днем під землею; на відповідних посадах; за професіями, віднесеними до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, відсутність уточнюючих довідок не може бути безумовною підставою для відмови у зарахуванні пільгового стажу.
Так, Донецький окружний адміністративний суд у рішенні від 29 грудня 2025 року у справі № 200/8277/25 зобов’язав Пенсійний фонд України повторно розглянути заяву про призначення пенсії та врахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи відповідно до записів у трудовій книжці. Суд дійшов висновку, що такі записи підтверджують виконання робіт, які дають право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», навіть за відсутності уточнюючих довідок.
Окрім впливу на саме право виходу на пенсію, зарахування пільгового стажу за Списком № 1 має істотне значення і для розміру пенсійних виплат, адже відповідно до законодавства, мінімальний розмір пенсії шахтарям становить 80 % заробітної плати, але не менше трьох прожиткових мінімумів, який встановлюється незалежно від місця останньої роботи, та не може бути меншим як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, кожен додатково зарахований пільговий період безпосередньо впливає не лише на право на пенсію, а й на її розмір.
Висновок
Трудова книжка залишається основним документом, який підтверджує стаж роботи. Навіть якщо в ній є помилки, виправлення або нечіткі печатки, це не означає втрату права на пенсію. У більшості випадків суди захищають права людей і зобов’язують Пенсійний фонд зарахувати стаж саме на підставі записів у трудовій книжці.
*Матеріал підготовлено в рамках ініціативи правових клубів “Стань автором PRAVOKATOR”*
PRAVOKATOR запрошує вас стати автором або експертом для професійної спільноти системи надання безоплатної правничої допомоги. Для цього заповнюйте форму