Одним із процесуальних нововведень стало впровадження інституту малозначних справ, а саме касаційних фільтрів. Що покликані розвантажити Верховний Суд, а також прискорити розгляд малозначних справ.
Йдеться про ч. 2 ст. 389 ЦПК, яка регулює підстави для касаційного оскарження. Так, наразі вона передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у передбачених статтею випадках.
Однак позиція Верховного Суду зазначає, що право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних «касаційних фільтрів» доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, а отже визначення «подібні правовідносини» не повинно стати обмеженням у здійсненні свого права на судовий розгляд.
Також, правники акцентують увагу саме на тому, що касаційні фільтри позбавляють сторони можливості оскаржити рішення апеляційного суду.
Як бачимо, серед правничої спільноти, зокрема адвокатів, відповідні новели мають як прихильників, так і противників. І тому, Координаційний центр з надання правової допомоги, розуміючи необхідність у вивченні змін в законодавстві щодо касаційного оскарження, запланував серію заходів з питань, що визначаються касаційними фільтрами.
Один з таких заходів відбувся у місті Дніпро в приміщенні правового клубу PRAVOKATOR завдяки співпраці з Дніпровським регіональним відділенням Національної школи суддів України. Цей захід мав більше заглиблення в судову практику у справах спрощеного позовного провадження, так як саме на цій стадії виникають багато питань, що потребують роз’яснень від практикуючих суддів безпосередньо.
Під час заходу, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду к. ю. н., доцент Наталія Сакара зауважила, що «…іноді лунає критика на адресу суду, коли він відмовляє у відкритті касаційного провадження через малозначність справи. Але в таких випадках ідеться про застосування касаційних фільтрів, запроваджених законодавцем. Це і обмеження за ціною позову, і категорії справ, віднесені до малозначних прямою вказівною закону. Тут у суду першої інстанції немає дискреції, він зобов’язаний визнати справу малозначною, але цього не зробив». Суддя зазначила також, що «…У нас є пряма вказівка в законі. Якщо особа вважає, що її справа має виняткове, фундаментальне значення або наявні інші обставини для її касаційного перегляду, то Верховний Суд завжди звертає увагу, яким чином особа обґрунтувала необхідність відкриття касаційного провадження». Більш детально про виступ пані Наталії Сакари можна дізнатись на сайті ВС за посиланням.
У якості лекторів на захід було залучено суддів усіх інстанцій та науковців, які досліджують дане питання у рамках своєї наукової діяльності, а саме:
Наталія Сакара, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді, кандидат юридичних наук, доцент;
Андрій Гулик, суддя Львівського окружного адміністративного суду, доктор юридичних наук;
Дмитро Парфьонов, суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області;
Андрій Дудіков, суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області;
Катерина Кармазіна, доцент кафедри конституційного права та правосуддя Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, секретар ради адвокатів Одеської області, кандидат юридичних наук, доцент;
Олексій Зуб, асистент кафедри цивільного, господарського і фінансового права Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Кожен зі спікерів будував свій виступ на широкій практиці як судів України, так і практиці ЄСПЛ. Так, учасники заходу дізналися багато практичних нюансів з наступних тематик:
- Спрощене провадження як модель цивільного судочинства. Сучасні підходи до наукового розуміння та практичного застосування спрощеного провадження в цивільному судочинстві.
- Категорія справ, що розглядаються в порядку спрощеного провадження. Критерії віднесення справ до малозначних.
- Вирішення питання (клопотання) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження або перехід до позовного провадження. Належне повідомлення сторін. Строки розгляду справи.
- Розгляд справ у порядку спрощеного провадження – напрям оптимізації цивільного судочинства.
- Правнича допомога та ефективні ресурси щодо побудови судового захисту по цій категорії справ. Досвід організації присудової медіації.
- Аналіз помилок, які виникають при розгляді цивільних справ у порядку спрощеного провадження. Формування єдності судової практики. Дієвість механізму касаційних фільтрів.