Емодзі, скріни листування у месенджерах, коментарі під публікаціями можуть викликати обурення, налякати, дезінформувати спільноту тощо та чи можуть вони бути елементами доказування розбирались під час онлайн навчання правники.
01 вересня 2021 року на онлайн платформі Zoom відбувся вебінар “Електронні докази”, який організовано правовим клубом PRAVOKATOR.Харків для працівників місцевих центрів всіх регіонів.
Відповідно до національного законодавства електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.
Тобто, електронними доказами може вважатися будь-яка інформація, опублікована в соціальних мережах, в інтернет-просторі або передана за допомогою месенджерів. Але у якому вигляді вона має бути подана аби суд її прийняв як електронні докази?
Спікерка заходу, Марина Старовойтова, в.о керівниці правового клубу PRAVOKATOR.Харків, адвокатка розповіла учасникам про встановлені законом вимоги до електронних доказів.
Види електронних доказів
Електронні докази, як і інші види доказів мають бути:
- Належними
- Допустимими
- Достовірними
- Достатніми
Наступним учасники дізнались про порядок подання електронних доказів. Відповідно до ст. 100 Цивільного процесуального кодексу України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги
Форми електронних доказів:
Існують три форми електронних доказів: оригінал, електронна копія, посвідчена ЕЦП (електронно цифровий підпис) та паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законодавством.
Краще подавати до суду як електронну форму, так і паперову, що полегшить процес дослідження й оцінки судом поданих матеріалів.
Підкреслимо, що відповідно до закону паперова копія не є письмовим доказом у такому випадку, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ.
Фіксація електронних доказів
Далі учасникам було роз’яснено яким чином збираються та фіксуються електронні докази, адже не всі роздруківки, скріни тощо можуть такими вважатись, якщо вони не були посвідчені належним чином, не оформлювались під відповідні протоколи, не підлягають перевірці профільними експертами тощо. Важливість цього етапу процесу обумовлюється тим, що за його результатами встановлюється наявність або відсутність обставин, на яких сторони будуть власні позиції.
Також, присутні дізналися про процес оцінювання електронних доказів та їх витребування судом.
Останню частину заходу було присвячено судовій практиці з розгляду справ, де використовуються електронні докази. Тут спікеркою навела декілька цікавих судових рішень, з якими можна ознайомитись за посиланням нижче.
https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Sakara_prez.pdf
Звертаємо увагу що у світі останніх подій, таких як пандемія коронавірусу, воєнні конфлікти та ріст активності користувачів інтернету актуальність даної тематики зростає з неймовірною швидкістю.
Наприклад у період першого локдауна судами розглядались справи про розголошення персональних даних українців через інтернет ЗМІ. Не вперше підіймається питання захисту від кібербулінгу, погроз та залякування незалежних журналістів, активістів та, особливо неповнолітніх інтернет-користувачів. До речі, мережею правових клубів PRAVOKATOR минулого року було проведено цілу низку заходів LEGAL MATRIX, присвячених темі захисту інтернет свобод, з результатами яких можна ознайомитись\
Захід не відбувся й без активності самих учасників, періодично під час лекції їм було запропоновано пройти онлайн опитування з таких питань як:
- Чи використовували вони електронні докази при наданні правової допомоги своїм клієнтам?
- Чи знають вони як встановлювати власників сайтів ?
- Чи були отримані знання корисними для використання в майбутньому?
Окремо висловлюємо подяку Наталії Сакарі судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, кандидату юридичних наук, доценту кафедри цивільного процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого яка хоча і не змогла взяти участь у заході, але з радістю надала навчальний матеріал та приклади судової практики для ознайомлення з ними учасників.