Захист прав сільгоспвиробників, забезпечення економічної безпеки є важливою функцією держави. Одним з негативних явищ які впливають на економічну стабільність та безпеку сьогодення є рейдерство, від якого потерпають не лише сільгоспвиробники та підприємства, а й прості громадяни, власники земельних ділянок. Детально про алгоритм дій при рейдерському захопленні земельної ділянки розповідає юрист Глобинського бюро правничої допомоги Максим Журенко.
Рейдерські захоплення земельних ділянок стають частішими, тому питання ефективної протидії рейдерству є досить актуальним серед власників та користувачів земельних ділянок. Саме ефективне реагування на незаконні прояви стосовно протиправного захоплення майна, надання вчасної правової допомоги та алгоритму дій, дають можливість захистити права та інтереси землекоритувачів.
Існує безліч схем рейдерського захоплення землі, бізнесу чи активів підприємства сільгоспвиробників. Але доцільно розглянути саме механізми та алгоритми, як діяти при рейдерському захоплені земельної ділянки.
Насамперед власникам та користувачам земельних ділянок необхідно систематично здійснювати моніторинг відомостей про земельні ділянки та їх власників і користувачів в Єдиному держаному реєстрі речових прав на нерухоме. А підприємствам проводити моніторинг в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. З метою запобігання рейдерського захоплення необхідно налагодити зберігання документів, що стосуються діяльності підприємства, на всіх розпорядчих документах потрібен оригінальний підпис, також мати нотаріально завірену копію установчих документів.
Зазвичай випадки рейдерства трапляються у сфері державної реєстрації, шляхом підроблення рішення загальних зборів підприємств, договорів купівлі-продажу корпоративних прав, укладання фіктивних договорів оренди земельних ділянок. Для ефективної боротьби з цим, було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності” № 1666-VIII від 06.10.2016 р., яким передбачено, що справжність підписів на рішеннях загальних зборів засновників, яким були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, а також статутах обов’язково засвідчуються нотаріально.
Якщо ж власникові стало відомо про спроби незаконного заволодіння його майном, потрібно невідкладно звернутися до найближчого державного реєстратора або нотаріуса з усіма документами, які встановлюють його право на нерухомість, паспортом та ідентифікаційним номером і написати відповідну заяву про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.
Така можливість передбачена статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон). Саме у випадку незаконної реєстрації власник може за власною ініціативою тимчасово зупинити реєстраційні дії та має час для звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного нерухомого майна. У разі подання заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо такого майна державний реєстратор зобов’язаний зупинити її розгляд. За цей час є можливість з’ясувати ситуацію та визначитися із подальшими способами захисту своїх майнових прав.
Крім того, варто зазначити, що державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Трапляються випадки, коли державні реєстратори вчиняють протиправні реєстраційні дії, або вчиняють бездіяльність щодо заборони вчинення реєстраційних дій. У таких випадках Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначений Порядок оскарження рішень дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав. Так, рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції може розглядати скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуте на підставі рішення суду, а також, коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. У свою чергу територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі, якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Скарга на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
- повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
- зміст оскаржуваного рішення дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушені, на думку скаржника; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
- відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що можестати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
- підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника.
Допомогти запобігти рейдерському захопленню земельних ділянок або ж вирішити питання зі складання необхідних скарг можна скориставшись інструментами, які надаються кожному для захисту, коли рейдери уже почали діяти. У таких випадках, потрібно вміло а головне вчасно скористатися такими інструментами.