20 травня Національна асоціація адвокатів України та Координаційний центр з надання правової допомоги провели круглий стіл на тему «Надання правничої допомоги особам, які знаходяться в умовах несвободи: проблемні питання».
Метою заходу було обговорити існуючі проблеми надання правничої допомоги особам в умовах несвободи які виникають на шляху адвокатів та фахівців системи надання безоплатної правової допомоги.
Під час проведення круглого столу, спікери, які є фахівцями у сфері захисту та контролю за дотриманням прав осіб у місцях несвободи, обговорили існуючі проблеми при здійсненні захисту інтересів осіб, які перебувають в установах відбування покарання та установах тимчасового тримання під вартою.
Переглянути відео круглого столу можна за посиланням.
З привітальним словом виступив один із модераторів заходу адвокат, Заступник Голови Комітету захисту прав людини, Голова Секції захисту прав ув’язнених цього ж Комітету Сергій Старенький, який звернув увагу на велику кількість проблем у сфері надання правової допомоги особам в умовах несвободи. Зазначивши, що умови несвободи це не лише установи відбування покарання, що їх кількість значно більша і учасники круглого столу мають звернути увагу на всіх осіб, що наразі перебувають у таких умовах та потребують допомоги адвокатів.
Розпочавши модерацію заходу, Сергій Лисак, начальник управління «Дніпровська міжрегіональна ресурсно-комунікаційна платформа» Координаційного центру з надання правової допомоги, розпочав свій вступ словами ««За роки роботи система надання безоплатної правової допомоги накопичила певний досвід та напрацювала практику роботи з особами, які знаходяться в умовах несвободи, заручилась підтримкою партнерів, отримала довіру осіб, засуджених до покарання у вигляді позбавлених волі. Але такі результати були б неможливі без участі адвокатів у захисті прав клієнтів системи, які безпосередньо здійснюють виїзди до місць несвободи та реагують на порушення прав осіб, які там знаходяться».
Олександр Дроздов, адвокат, Голова Комітету з питань безоплатної правової допомоги, що діє у складі НААУ, д.ю.н, доцент, заслужений юрист України у своєму виступі зазначив, що: «В умовах несвободи, усі проблеми з якими стикаються особи, що перебувають під вартою, незалежно від часу перебування, умовно можна поділити на проблеми з кримінальним та некримінальним (до прикладу, в адміністративних справах) аспектами. Саме так, до речі, у низці питань вибудує свою практику ЄСПЛ.
До прикладу, щодо проблем з кримінальним аспектом, то на теперішній час ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантує значний об’єм прав особи.
Відповідно до практики ЄСПЛ особа повинна мати можливість для здійснення професійного юридичного захисту своїх права із урахуванням того, що ці умови є обмеженими, зокрема, з огляду на такі фактори як час та можливості».
Пан Олександр розповів, що кримінальний аспект полягає у тому, що перебування особи в умовах несвободи не може слугувати причиною для нехтування державою її іншими правами. Держава повинна створювати належні умови та механізми для захисту прав та інтересів ув’язнених.
Такою є і практика ЄСПЛ, яка свідчить про можливість особисто брати участь ув’язненого в так би мовити не кримінальних судових процесах задля захисту своїх прав. У зв’язку з цим доречно загадати рішення ЄСПЛ у справі Бєлов проти Росії (2019), у якому йшлося про порушення державою ст. 6 Конвенції за ненадання особі, яка перебувала в умовах несвободи, взяти особисту участь у розгляді її цивільної справи судом апеляційної інстанції.
Олександром Дроздовим була звернута увага й на питання надмірно широких законодавчих можливостей органів державної влади застосування заходів, які обмежують свободу особи, тим паче в сучасних умовах надзвичайно швидких змін, які навіть у випадках нетривалого утримання особи в умовах несвободи може призводити до серйозних втрат, наприклад, економічного характеру.
Наголошено на тому, що в сучасних умовах практика ЄСПЛ «не рятує», а тому є потреба у наданні належної правової процедури особам, що знаходяться в умовах несвободи для захисту їх прав та інтересів по різним галузям права, включаючи питання пов’язані не з кримінальними аспектами.
Такі питання повинні бути розглянуті під різними кутами зору:
По-перше, задля виконання своїх позитивних обов’язків держава має запровадити належне законодавство для того щоб особа, яка перебуває в умовах несвободи могла отримувати допомогу тут і зараз у відповідному порядку. Це рівною мірою стосується й осіб, які мають особливі потреби, іншими словами мають вади слуху, зору (рішення ЄСПЛ у справі Алексанян проти Росії) тощо.
Також спікер наголосив на нечутливості законодавства до випадків, коли особа реалізуючи своє конституційне право на вільний вибір захисника своїх прав може обрати адвоката, який перебуває в умовах несвободи.
По-друге, надання такої допомоги має бути забезпечено належною процедурою захисту, що буде відповідати вимогам ст. 13 Конвенції.
Із проблемами, з якими стикаються адвокати системи надання БПД під час надання правової допомоги особам, які знаходяться в місцях несвободи розповіла Юлія Олексієнко, адвокатка, тренер-модератор системи БПД. Пані Юлія зазначила, що «…Дотримання прав і свобод осіб, які перебувають в умовах несвободи є важливою запорукою позитивного розвитку держави. Вчасне реагування на будь які порушення прав арештантів, належне фіксування, негайне вжиття всіх заходів спрямованих на припинення порушень і запобігання подібних порушень в майбутньому без сумніву сприятиме укріпленню принципу верховенства права відносно даній категорії осіб».
Дієвим інструментом недопущення кримінальної відповідальності та подальшого рецидиву злочинів ще у юнацькому віці є впровадження відновного правосуддя. Саме на цю тему виступав Ігор Свєтлічний, адвокат, голова секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини НААУ. У своїй промові він зазначив: «Наші пропозиції перспективних змін до законодавства включають збільшення віку настання кримінальної відповідальності, введення до чинного законодавства поняття «молоді люди» (віком до 21 року) та впровадження у законодавство можливостей для звільнення молодих людей від кримінальної відповідальності або покарання в разі вчинення ними окремих тяжких злочинів за умови застосування принципів відновного правосуддя».
На круглий стіл також були запрошені представники офісу Омбудсмана, які уповноважені здійснювати моніторингові візити до місць несвободи та мають безпосереднє бачення тих проблем, які там наразі існують.
Тетяна Кокшарова, регіональний представник Уповноваженого ВРУ з прав людини у Дніпропетровській області. ознайомила із щорічною доповіддю Уповноваженого ВРУ з прав людини за 2020 рік щодо стану додержання прав і свобод людини і громадянина в Україні. Зокрема, пані Тетяна закцентувала увагу на питаннях дотримання права громадян на професійну правничу допомогу в місцях несвободи.
Окремо Тетяною Кокшаровою та Оксаною Крупій, регіональним координатором зв’язків з громадськістю Уповноваженого ВРУ з прав людини у Дніпропетровській області, наголошено на наявності системних проблем, виявлених під час проведення моніторингових візитів національного превентивного механізму до різних місць несвободи, а саме: необізнаність та відсутність наочної інформації про діяльність правозахисних інституцій, що фактично позбавляє громадян на реалізацію їхнього права на отримання професійної правничої допомоги, закріпленого статтею 59 Конституції України.
Дуже пізнавальним для учасників круглого столу був виступ Алли Сухіної, начальника відділу організаційного забезпечення діяльності місць тимчасового тримання осіб ГУ НП в Дніпропетровській області, яка розповіла про практику діяльності першого в Україні ІТТ з використанням системи Custody Records, який було запроваджено у Дніпрі. «Пріоритетним та перспективним напрямком розвитку роботи із затриманими у сучасному суспільстві в місцях несвободи в підрозділах національної поліції є запровадження системи Custody Records…» – розповідає пані Алла, «…Зазначена система передбачає зонування приміщень, відео фіксацію даних та постійний відео нагляд. Окрім цього, до роботи мають бути залучені спеціально навчені інспектори з дотримання прав людини».
Юлія Полєхіна, юристка ГО «Правозахисна Група «СІЧ», розповіла про проблеми, якими стикається їх правозахисна організація, зокрема, про реалізацію, гарантованого КПК права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. «Аналізуючи звернення засуджених осіб щодо їхніх питань, для надання кваліфікованої відповіді необхідно ознайомлюватись з матеріалами справи чи з конкретними документами. І тут нерідко з’ясовується, що засуджені не мають на руках матеріалів справи…» – зазначає пані Юлія, «…Дана проблема має на мою думку 2 аспекти. Перший – це сам механізм, законодавчо закріплений шлях отримання документів, другий – це суто процесуальний, це певні недоліки які порушують право на захист засуджених осіб. Існуючий механізм ознайомлення дуже довгий, важкий та громіздкий, пов’язаний із суттєвими фінансовими затратами на вивезення засудженого до приміщення суду та з іншими недоліками, пов’язаними з функціонуванням самої установи виконання покарань».
Усі учасники круглого столу погодились з тим, що в рамках даного заходу не вдалося у повній мірі обговорити всі проблемні питання, що виникають при наданні правничої допомоги особам, які знаходяться в умовах несвободи. Було лише окреслено та обговорено ряд питань, а отже такі зустрічі потрібно повторювати, поглиблюючи обговорення та розширюючи коло питань.
Сергій Лисак зазначив «Обговорення проблем, що відбулось дуже корисне для системи надання безоплатної правової допомоги, для адвокатської спільноти та громадських діячів, які опікуються захистом прав таких осіб. Захід дав можливість зустрітись та проговорити існуючі проблеми, тим самим, надавши поштовх для подальшого налагодження співпраці та напрацюванню механізмів захисту прав осіб, які знаходяться в умовах несвободи».