18 лютого 2021 року правовим клубом PRAVOKATOR.Львів у партнерстві з Львівським місцевим центром з надання БВПД організовано та проведено онлайн-зустріч з експертом ” Права та обов’язки по утриманню подружжя” Спікером заходу виступила Ірина Сабадаш – фахівчиня Перемишлянського бюро правової допомоги.
Стабільність шлюбу значною мірою залежить від рівня взаємної турботи з боку кожного з подружжя. Подружжя повинно матеріально підтримувати одне одного. Статтею 75 Сімейного кодексу України (далі — СК) визначені підстави виникнення права одного з подружжя на утримання.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом. Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України.
Статтею 78 СК передбачено право на утримання після розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються, як правило, у грошовій формі. Сплачуються вони щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.Обов’язок дружини, чоловіка по утриманню другого з подружжя може виконуватися добровільно або примусово. Якщо цей обов’язок виконується добровільно, то ініціатива вибору видів утримання належить зобов’язаній особі. Конкретні види утримання можуть бути визначені за згодою подружжя, тобто за усним договором між ними. Цільове призначення аліментів зумовлює їх періодичне надання — щомісячно. Закон не виключає можливості сплати аліментів наперед, якщо на це є взаємна згода подружжя. Така своєрідна «капіталізація» аліментних платежів може бути зумовлена виїздом за кордон, хворобою, необхідністю грошових витрат на потреби, викликані іншою поважною причиною.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Днем подання позовної заяви вважається день її прийняття поштовим відділенням, який вказаний на поштовому штемпелі, або день її прийняття судом. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення останнього від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік. Підставою для присудження аліментів за минулий час може бути, наприклад, та обставина, що до пред’явлення позову до суду позивач звертався до відповідача про матеріальну допомогу, але не одержав її, незважаючи на відповідні завіряння.
Згідно зі ст. 82 СК право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу. Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин. Якщо після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважаються такими, що одержані без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню у повному обсязі, але не більш як за три роки.
Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги або платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу. Право одного з подружжя на утримання припиняється також у випадках, передбачених ст. ст. 83, 85, 87 і 89 СК.
Подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати. Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідченим і підлягає державній реєстрації.Якщо особи домовилися про припинення права на утримання у зв’язку з одержанням одноразової грошової виплати, обумовлена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори до посвідчення договору.На майно, одержане на підставі договору про припинення права на утримання, не може бути звернене стягнення.
Детальнішу інформації можна знайти переглянувши запис онлайн-зустрічі з експертом: