В останні роки тема булінгу (цькування) в Україні є особливо актуальною та масовою. І це не дивно, адже за статистичними даними ЮНІСЕФ 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, а 24% дітей стали жертвами булінгу. Варто звернути увагу, що 48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу, а 44% школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе. При цьому, жертвами булінгу стають не тільки в реальному, а й у віртуальному світі – сьогодні неабияку небезпеку несе в собі так званий «кібербулінг» (інтернет-цькування). Проте варто зазначити, що проблема булінгу є поширеною не тільки в Україні, а ле у світі загалом – більше третини учнів віком від 13 до 15 років у світі зазнають булінгу(цькування), і приблизно така ж частка дітей опиняються втягнутими у бійки.
Що таке булінг?
Булінг ( цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
На законодачому рівні питання булінгу врегульоване Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”, який вступив у дію з 19 січня 2019 року. До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин. У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. Фактично за неповних два роки від прийняття законодавчих змін судами вже винесено більше семисот рішень або постанов у справах щодо булінгу.
17 грудня правовими клубами PRAVOKATOR.Львів та PRAVOKATOR.Одеса у партнерстві з Мережею DOCU/CLUB організовано показ та обговорення фільму “Булер” (реж. Лі Гірш). Захід приурочено другій річниці створення мережі правових клубів PRAVOKATOR.
Фрагмент із фільму “Булер”
“Булер” — це зосереджений на персонажах документальний фільм з прекрасною кінематографічністю. У центрі фільму — люди, для яких ця проблема є критично важливою. Кожна з їхніх історій представляє окремий аспект кризи булінгу в Америці. Фільм «Булер», знятий протягом 2009-2010 навчального року, відкриває глядачеві болісне і часто небезпечне життя потерпілих осіб від булінгу, демонструючи проблему, що перетинає географічні, расові, етнічні та економічні межі.
У фільмі задокументовані реакції вчителів та адміністраторів на агресивну поведінку, які порушують кліше «діти просто поводяться, як діти», і відображений дедалі ширший рух серед батьків і молоді, спрямований на зміну ставлення до булінгу в школах, спільнотах та суспільстві загалом. Батьки відіграють ключову роль у підтримці своїх дітей, відстоюючи модель поведінки діяча, а не спостерігача, навчають і дають приклад емпатії у сім’ї.
До заходу долучились представники правничої спільноти, освітяни, психологи, представники поліції та громадських організацій.
Мойса Богдан, аналітик Правозахисного департаменту ГО «Докудейз» розповів учасникам про Всеукраїнську ініціативу “Кампанія проти кібербулінгу” : ” Для нас було важливим, щоб всі сторони,які причетні або можуть бути причетні до протидії кібербулінгу мали певні інформаційні інструменти, які можуть використовувати. Такими інструментами є, зокрема інформаційний буклет, в якому вкизано визначення кібербулінгу, форми кібербулінгу та поради як зменшити шанси стати стороною кібербулінгу. Крім того у буклеті можна знайти контакти правозахисних організацій, які можуть надати допомогу у випадку кібербулінгу. Ще одним нашим дієвим інструментом є правова допомога, яку надають наші партнери – Українська Гельсінська спілка з прав людини. Консультації можна отримати і в телефонному режимі. Також варто згадати, що на платформі розміщені анімаційні відеоролики з тематики кібербулінгу та сценарій обговорення: «Кібербулінг: як проблемуперетворити в рішення?», які можна використовувати під час заходів з учнями, батьками, психологами та іншими учасниками освітнього процесу. Про ситуацію із кібербулінгом в Україні, українське та міжнародне законодавство, найкращі світові практики з попередження і протидії онлайн-цькуванню можна дізнатись з аналітичних звітів, які також розміщені на платформі “Кампанія проти кібербулінгу”.
Також учасники обговорення згадали за метод Фарста – одну з дієвих методик боротьби з булінгом. Метод Фарста, названий за іменем стокгольмського району пропонує створювати у школах команди, що захищають учнів. До кожної команди відбирають дітей, які показали лідерський потенціал. Потім вони отримують підопічних з молодших класів. Старші лідери підходять до своїх підопічних протягом дня, розмовляють і дають зрозуміти, що вони поруч, щоб допомогти.
“В кожному обласному управлінні поліції працює відділ зв’язків з громадськістю, в якому працюють шкільні офіцери поліції. Однм з їх основних завдань є здійснення превентивних заходів у школах. Наші офіцери практично щодня отримують повідомлення від навчальних закладів про необхідність проведення роз’яснювальної роботи серед дітей щодо питань булінгу. З наших спостережень, можна сказати, що діти дуже часто сприймають булінг за розвагу і не розуміють наслідків, до яких він зможе призвести. Тому тут важливу роль мають відігравати дорослі. Школи не повинні замовчувати таких випадків, не повинні боятись звернутись у поліцію . Адже треба пам’ятати, що за приховування випадків булінгу керівництво шкіл можна пртягнути до відповідальності.” – зазначила Віра Проців, капітан поліції, заступник начальника відділу зв’язків з громадськістю УПП у Львівській області ДПП.
Ніна Хома фахова координаторка Мережі DOCU/CLUB з прав людини та реформ розповіла учасникам як можна приєднатись до мережі DOCU/CLUB – найбільш діючої мережі за кількістю активних членів. В Україні функціонує більше 300 DOCU/КЛУБів, з якими є можливість вибудовувати партнерства. Мета діяльності таких клубів – правова просвіта та вільний доступ громадян України до кращого документального кіно з усього світу. За допомогою фільмів та дискусій ми поширюємо знання про права людини та про методи їх захисту, формуємо в українському суспільстві розуміння людської гідності як найвищої цінності, розвиваємо громадянський активізм. Детальну інформацію про Мережу DOCU/CLUB можна знайти у презентації.
“Заклик фільму полягає в тому, що про випадки булінгу не можна мовчати. Зокрема, цього року, 5 листопада вперше відзначався Міжнародний день протидії насильству та булінгу в школі, включно з кібербулінгом, який було проголошено 40-ю сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО у 2019 році. Проблему булінгу можна порівняти з хворобою. Чи є ліки від цієї хвороби? Є країни, яким вдалося значно зменшити рівень шкільного насильства або зберегти низький рівень його поширеності. Для прикладу, у Швеції показник булінгу з 15% у 2002 році знизився до 12% у 2014 .В Італії – з 27% (2002) до 15% (2014). До протоклів “лікування” булінгу можна віднести політична волю, послідовну політику щодо профілактики та протидії шкільного насильства і потужну правову базу з цього питання; співпрацю між освітнім сектором та широким колом партнерів на національному рівні, включаючи державні органи, науково-дослідні установи та організації громадянського суспільства; сприяння безпечному та позитивному шкільному клімату; впровадження програм, які базуються на дослідженнях та доказах ефективності впливу на шкільне насильство та цькування; потужну прихильність до прав дитини. Варто зазначити, що в Україні також на досить хорошому рівні створено нормативно-правові умови для захитсу дитини від булінгу та для міжвідомчої співпраці у цьому питанні.” – зазначила Олександра Падучак, юристка, голова громадської організації «Безпечний світ», членкиня робочої групи комітету ВРУ з підготовки законопроєкту щодо протидії булінгу. Більше інформації можна отримати у презентації О. Падучак.
Тетяна Панасенко, регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого ВРУ з прав людини у Львівській області зазначил, що питання сприяння інформованості щодо протидії булінгу та моніторинг дотримання прав дітей у кіберпросторі у 2019 році було визначено одним із стратегічних напрямків роботи Уповноваженого ВРУ з прав людини у сфері дотримання прав дитини. “Із загальної кількості звернень щодо порушень прав дітей на освіту – 34 % стосувалися порушення їхнього права на гідне ставлення, а також фізичного та психологічного насилля з боку однолітків, педагогів, батьків інших учнів. Переважно за захистом прав дитини звертаються батьки, які у зверненнях повідомляють про булінг чи цькування дітей у закладах середньої та дошкільної освіти. Робота Секретаріату Уповноваженого у захисті прав дітей на гідне ставлення висвітлена у розділі “Протидія булінгу та дотримання прав дітей у кіберпросторі” Щорічної доповіді Уповноваженого з прав людини за 2019 рік. Уповноважений звертає увагу на необхідність комплексного підходу та вжиття заходів щодо посилення інформаційно-просвітницької роботи з питань протидії булінгу та кібербулінгу. Регіональними координаторами Уповноваженого на постійній основі проводиться просвітницька робота, в тому числі серед учасників освітнього процесу. Питання захисту права дітей на гідне ставлення та безпеки дітей в Інтернеті потребує подальшого моніторингу та залишається на контролі Уповноваженого.” – Тетяна Панасенко.
*Довідково: Звернутися до Уповноваженого можливо: поштою (на адресу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ 01008); на електронну пошту: [email protected] ;на гарячу лінію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (тел. 0 800 50 17 20)
Нагадаємо, що правовим клубом PRAVOKATOR.Одеса реалізовано проект “Протидія булінгу у шкільному середовищі”, який спрямований на створення безпечного середовища як для школярів, так і для вчителів (адже останні також стають жертвами цькування дітей) та попередження проявів насильства та агресії серед дітей шкільного віку. Детальніше про проект тут.