Минулого місяця українці відзначали День Конституції України, щорічне державне свято, приурочене ухваленню в червні 1996 року Верховною Радою України основного закону держави, який закріплює правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, а також права й свободи людини та громадянина.
У зв’язку з чим, мережа правових клубів PRAVOKATOR, як невід’ємна частина системи надання безоплатної правової допомоги, що стоїть на варті захисту прав, вирішила нагадати про можливості використання достатньо нового для України інструменту поновлення порушеного права – конституційна скарга.
Реагуючи на потребу та підвищений інтерес юридичної спільноти до практичного застосування інструменту конституційної скарги, мережа правових клубів PRAVOKATOR ще з минулого року знаходиться на варті підвищення практичних знань та навичок адвокатів, які здійснюють надання правової допомоги клієнтам.
Так, протягом лютого – липня 2019 року відбувся тренінг для адвокатів-тренерів, після якого пройшла серія каскадних тренінгів для адвокатів по всій території України на тему: “Конституційна скарга – новий інструмент захисту прав людини”. Каскад тренінгів був присвячений основним стратегіям використання конституційної скарги для найбільш ефективного захисту інтересів клієнтів.
“Конституційна скарга – це один із новітніх механізмів правового захисту та відновлення порушених прав особи, але у його застосуванні майже відсутня судова практика. Мета даного тренінгу полягала в напрацюванні серед адвокатів навичок щодо використання даного механізму та формування єдиного розуміння вимог законодавства, щодо складання конституційних скарг, з метою формування та отримання позитивного результату захисту і відновлення прав людини, закріплених Конституцією України.” – зауважив учасник тренінгу, адвокат Євген Пивоваров.
Через законодавчі нововведення конституційна скарга стала додатковим інструментом в роботі адвоката. Але, на жаль, практика його використання є недостатньо ефективною у зв’язку з необізнаністю адвокатів щодо алгоритмів складання, подання та розгляду конституційних скарг.
“Для широкого загалу конституційна скарга продовжує залишатися чимось занадто складним, але завдяки таким тренінгам учасники починають розуміти, що така форма звернення є дієвим практичним інструментом захисту конституційних прав.” – зазначає учасник одного із тренінгів Наталія Мелян.
Тисніть на фото нижче та переглядайте відгуки інших учасників та тренерів.
Мережа правових клубів PRAVOKATOR, враховуючи актуальність тематики продовжила серію заходів для адвокатів з питань застосування конституційної скарги при захисті прав громадян.
Крім вказаних тренінгів протягом 2019 та першої половини 2020 років, правовими клубами було проведено ряд лекцій в рамках заходів «PUBLIC TALK» та дистанційних семінарів «WEB.LAW.TALK», присвячених питанням використання інструменту конституційної скарги.
Зокрема, останній такий семінар відбувся 14 липня, де спікером виступив Любомир Летнянчин, кандидат юридичних наук, доцент кафедри Конституційного Права України Національного Юридичного Університету імені Ярослава Мудрого м. Харків, який має досвід роботи з цим інструментом з початку введення в Україні інституту Конституційної скарги. З адвокатами та правниками він обговорив особливості використання конституційної скарги в процесі поновлення порушених прав громадян, найбільш поширені помилки, при складенні та поданні скарг, як використовувати практику Конституційного суду та інші питання.
“Коли ми починаємо аналізувати практику відмовних ухвал Конституційного Суду України ми розуміємо, що якість конституційних скарг на сьогодні є невеликою, зокрема наявно багато процедурних помилок та неналежного обґрунтування неконституційності відповідного закону.” – зазначив спікер Любомир Летнянчин.
За час дії цього інституту практика показує, що найпоширенішими причинами відхилення конституційної скарги судом є формальні помилки адвокатів при складанні та поданні скарг, що також пов’язано з відсутністю досвіду використання даного інструменту. Успішність захисту прав осіб безпосередньо залежить від фахових знань та навичок, які потребують постійного вдосконалення. Саме тому, юристам необхідно постійно тримати руку на пульсі швидкоплинних змін та практики їх застосування. Тож, правові клуби PRAVOKATOR, розуміючи актуальність проблематики допомагають адвокатам разом з експертами розібратися в основних недоліках при поданні конституційної скарги та особливостях застосування цього інструменту.
Конституційна скарга: що це та як можна скористатися?
Конституційна скарга є новою формою звернення до Конституційного Суду України, яку було запроваджено у зв’язку із прийняттям змін до статті 55 Конституції. Крім цього, статтею 151-1, якою також доповнено Основний закон, визначено, що Конституційний Суд вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.
Тут спікер звернув увагу, що запровадженням інституту конституційної скарги, людина отримала змогу безпосередньо звернутися до Конституційного Суду України з метою захисту своїх конституційних прав, порушених законом.
“До 2016 року також була можливість звертатися до Конституційного суду, але не зі скаргою, а з конституційним зверненням і лише щодо питань офіційного тлумачення Конституції та законів України, за умови обґрунтування їх неоднозначного застосування, яке могло призвести до порушення прав і свобод людини й громадянина. Проте рішення Конституційного Суду щодо офіційного тлумачення закону або його окремої норми, яке отримувала особа за результатами звернення, не мали юридичного ефекту, оскільки така особа не могла з відповідним рішенням звертатися до судів і відновлювати на підставі нього своє порушене право неоднозначним застосуванням судами, іншими органами державної влади законодавства. Запровадження конституційної скарги змінило ситуацію” – зауважив пан Любомир.
Хто має право подати скаргу та в які строки?
Звернутися до Конституційного Суду зі скаргою мають право фізичні та юридичні особи, за виключенням юридичних осіб публічного права, які не належать до суб’єктів подання конституційної скарги (у тому числі органи місцевого самоврядування).
Також доповідач порадив звернути увагу ще на одну обставину. Суб’єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон (його окремі положення) суперечить Конституції.
Тобто, важливо розуміти, що конституційну скаргу може подати виключно фізична чи юридична особа, яка стала постраждала від неналежного застосування щодо неї закону чи окремого його положення. Тому скарга повинна направлятися виключно від імені такої особи. Тобто адвокат, який надавав правову допомогу, не є належним суб’єктом права на конституційну скаргу, оскільки остаточне судове рішення стосується особи, чиї інтереси він представляв у суді, а не його особисто. Тому, важливо, що конституційну скаргу фізична особа підписує особисто.
“Адвокат або інша уповноважена в установленому законом порядку особа, може підписати скаргу від імені заявника виключно у випадку, якщо суб’єктом права на конституційну скаргу є дієздатна фізична особа, яка за станом здоров’я або фізичною вадою не в змозі особисто її підписати. При цьому, необхідно документально підтвердити перед судом той факт, що особа не в змозі за станом здоров’я підписати скаргу самостійно.” – звернув увагу на цю особливість спікер.
Строк звернення із конституційною скаргою становить 3 місяці з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення). Строк може бути поновлений, якщо його пропуск пов’язаний із несвоєчасною підготовкою повного тексту судового рішення. До того ж, відповідно до Прикінцевих положень Закону «Про Конституційний Суд України», конституційну скаргу може бути подано, виключно якщо остаточне судове рішення у справі особи набрало законної сили не раніше 30 вересня 2016 року.
Особливості подання конституційної скарги та предмет оскарження
Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.
Суд розглядає питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) чинних актів (їх окремих положень).
Тобто в межах конституційної скарги ми не можемо оскаржити конституційність підзаконних або інших нормативних актів, а лише чинних законів та їх окремих положень. Проте, тут є одна особливість: з метою захисту та відновлення прав особи Суд уповноважений розглядати питання щодо конституційності акта (його окремих положень), який втратив чинність, але продовжує застосовуватись до конкретної особи у правовідносинах, що виникли під час його чинності.
Конституція визначає, що у скарзі оскаржується конституційність закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України чи окремого його положення суперечить Основному Закону.
“Суб’єкт права на конституційну скаргу повинен чітко визначити предмет перевірки на конституційність, при цьому, недостатньо вказати лише статті відповідного закону України чи Конституції України, але і конкретні частини цих статей, оскільки кожна з них має самостійний зміст” – зауважив Любомир.
Проте, спікер наголошує, що не всі звертають увагу на те, що серед вимог до змісту конституційної скарги, які наведені у Законі України “Про Конституційний Суд України”, міститься вимога наявності в змісті скарги обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб’єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону.
Також, важливо, що дії чи бездіяльність органів державної влади, рішення судів у системі судоустрою України до Конституційного Суду не оскаржуються. “Конституційний Суд не уповноважений здійснювати перегляд судових рішень, скасовувати їх, оцінювати правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, а також перевіряти судові рішення на відповідність Конституції України та законам України. Конституційний Суд не є суб’єктом законодавчої ініціативи, він не може втручатися у діяльність законодавчого органу державної влади, змінювати чи доповнювати чинні нормативні акти” – підкреслив спікер, посилаючись на Пам’ятку для громадян та юридичних осіб про порядок внесення конституційних скарг до Конституційного Суду України.
Зміст конституційної скарги
До речі, розділом IV вище згаданої пам’ятки визначено зміст конституційної скарги. Зокрема, серед ключових аспектів складання конституційної скарги можна виділити такі:
- її форма;
- предмет;
- остаточне судове рішення;
- належний суб’єкт звернення з конституційною скаргою;
- обґрунтування тверджень щодо неконституційності окремих положень закону;
- зазначення прав людини, гарантованих Конституцією, які зазнали порушень внаслідок застосування оспорюваного закону;
- строк звернення з конституційною скаргою;
- визначення всіх документів (матеріалів), які необхідно долучити до скарги.
Важливо: в конституційній скарзі необхідно зазначати та долучити до неї документи і матеріали, на які посилається автор звернення, із зазначенням повного найменування, номера, дати ухвалення, джерела офіційного видання акта (в тому числі, витяги з Конституції, Кодексів, Законів).
Будьте уважні: типові помилки під час подання конституційних скарг!
На підставі типових помилок у конституційних скаргах Конституційний Суд України повертає їх суб’єкту звернення через невідповідність форми вимогам Закону України «Про Конституційний Суд України».
На сьогодні такі помилки можна звести до двох груп:
- помилки за змістом;
- помилки за формою конституційних скарг.
Щодо помилок змісту, то типовими випадками, які колегії та сенати кваліфікують як порушення, є:
- просте цитування норм Конституції України та законів України без належного аргументування неконституційності закону;
- невідповідність Конституції закону в цілому обґрунтовується неконституційністю лише його окремих норм (окремої норми), які застосовані в остаточному судовому рішенні;
- оспорювання неконституційності закону з посиланнями на рішення Європейського Суду з прав людини;
- оспорювання неконституційності самого судового рішення, а не закону, який застосований в такому рішенні;
- оспорювання неконституційності рішення внаслідок відсутності законодавчого регулювання;
- доведення фактів неоднозначності застосування, що передбачалося для конституційних звернень Законом України «Про Конституційний Суд України» від 6 жовтня 1996 року, який втратив чинність;
- оскарження діянь (дій чи бездіяльності) органів публічної влади (наприклад Президента України).
Щодо помилок форми, то Конституційний Суд України найчастіше відмовляє у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами у випадках:
- подання конституційної скарги не державною мовою (наприклад російською);
- подання конституційної скарги на остаточне рішення суду, яке набуло чинності до 30 вересня 2016 року;
- подання конституційної скарги разом з неналежно засвідченою копію остаточного судового рішення;
- подання конституційної скарги з порушенням термінів, тобто після спливу тримісячного терміну з дня ухвалення остаточного рішення суду.
Любомир Летнянчин також звернув увагу адвокатів на те, що при складанні конституційної скарги корисно та важливо здійснювати попередній аналіз практики розгляду таких скарг Конституційним Судом. Зі станом розгляду та опрацюванням Конституційних скарг, які надійшли до Конституційного Суду України за певний період, можна ознайомитись на офіційному сайті Суду.
Для того, щоб дізнатися більше практичних порад щодо складання та подання конституційної скарги, провадження у справах за їх розглядом та оскарження неконституційності закону з посиланнями на рішення Європейського Суду з прав людини, переглядайте повний запис онлайн заходу WEB.LAW.TALK про особливості використання інструменту “Конституційна скарга” на ютуб каналі мережі правових клубів PRAVOKATOR:
Зі своєю сторони, наголошуємо, що це був перший захід серії онлайн-заходів у форматі експертної бесіди WEB.LAW.TALK про особливості використання інструменту “Конституційна скарга”. Надалі разом з залученими експертами будемо розглядати більше практичних кейсів, інформація щодо яких допоможе Вам легше та без помилок скласти конституційну скаргу, яка буде прийнята та належним чином розглянута судом, навіть якщо це буде Ваш перший досвід.
Слідкуйте за анонсами, щоб не пропустити! ПрАвокуємо та розвиваємо разом!