Назад до всіх новин

ФАКТЧЕКІНГ. Як шерити екологічно?

22 Липня 2020

Передмова

Ми живемо в часи шаленого ритму життєдіяльності, в часи, коли аби побачити людину не потрібно кудись їхати — два кліки та вже йде live розмова. Сьогодення — це швидкісний обмін інформацією об’єми якої неможливо уявити. Це вільний доступ творінь великих діячів культури, науки тощо. Особливо в часи епідемії. Світ прийняв виклик та перейшов в онлайн. Запланували співбесіду? Будь ласка, до зустрічі у відеоколі. Хочете в музей? Знамениті музеї створили онлайн екскурсії по своїх залах. Бажаєте у подорож? Чого чекаєте?! Відкривайте YouTube канал travel блогерів і ви вже блукаєте вулицями Берліна. Хочете знати все про COVID-19? Що робиться у світі? Які результати політичних перегонів або економічні перспективи твоєї країни? І тут зупиніться. Зачекайте перед тим як шерити пост, який імпонує вам. Чи впевнені ви, що ця інформація не фейк? Чи не нанесе вона шкоду комусь? Чи не накликаєте хейту та булінгу на себе через репост? ВАМ ПОТРІБЕН ФАКТЧЕКІНГ!

Що таке фактчекінг?

Коріння поняття «фактчекінг» росте ще з журналістики. (з англ. Fact checking — перевірка фактів), тобто, фактчекінг це перевірка фактів, спосіб контролю, а точніше фільтрування інформації, яка використовується ЗМІ для створення інформаційного матеріалу.

Навіщо потрібен фактчекінг?

Майже кожен з нас має звичку скролити стрічку новин вранці, поки п’є каву, коли є вільна хвилина чи просто коли нема чого робити. Відкриваючи будь-який ресурс не вільно натрапляєте на величезну кількість тексту та медіафайлів, які несуть певний зміст, закликання до чогось, інформування про події або просто спостерігаєте за життям своїх друзів, фоловерів. Сьогодні в тренді висловлювати власну думку про політику, економіку, культуру науку або інші популярні речі. Зазвичай ми це робимо шляхом створення посту, репосту або знімаємо так звані «сторіс» (story – в пер. з англійської «історія», в медіапросторі це відео, яке записано та викладене у власний акаунт. Таке відео зберігається на відміну від посту тільки 24 години).

Роблячи будь-яку публікацію ми очікуємо на реакцію нашої аудиторії, тому і важливо аби реакція не тягнула за собою негативні настрої, ворожнечу, ненависть. Найстрашніше, що такі реакції часто викликають фейкові новини, створені навмисно, аби викликати такі реакції, новини, які розповсюджуються ботами, псевдо ЗМІ тощо. Серед таких можна виділити:

  • газетні качки
  • чутки та плітки
  • дезінформація (навмисно створена неправдива інформація)
  • фейки (навмисне розміщення неправдивої інформації)
  • фактоїди (фейкова інформація, обгорнута в оболонку правдивої; створюються псевдо докази та свідчення осіб, напр. “)
  • маніпулятивні пости (заклики до певних дій)
  • джинса (небажана реклама)

Для прикладу фактоїду наведено гучний пост, навмисно зроблений «Телебачення Торонто» заради експерименту, для перевірки наскільки швидко розповсюджуються фейкові новини.

Тут автори експериментального фейку, розповідають про гру “Чорний кінь” подібну російській “Синій кіт”, яка свого часу налякала багато користувачів інтернету. Пост набрав десятки тисяч репостів серед українців.

Такого роду новини можуть сіяти паніку серед населення, а також можуть тягнути за собою притягнення до відповідальності. Наприклад розповсюдження неправдивої інформації про COVID-19, що може спричинити занепокоєння серед населення.

Що робити з фейками?

Якщо хочете поділитись цікавою новиною та не натрапити на фейк, варто дотримуватись кількох простих рекомендацій:

  1. Звертайте увагу на заголовки. Гучні заголовки з великою кількістю знаків оклику спонукають публікацію передивитись. Також, якщо зміст назви викликає сумніви про справжність подій, то зазвичай так воно і є насправді.
  2. Знаки пунктуації та друкарські помилки. Уважно передивляйтесь текст. Добросовісні журналісти не дозволяють собі таких помилок. Матеріал спочатку перевіряє кілька разів сам автор, далі перевірка редакцією і вже після цього матеріал публікують.
  3. Перевіряйте першоджерело. Наприклад, якщо автор посту або статті вказує цитату відомої людини із соціальних мереж, варто перейти та знайти вказаний пост та перечитати. Сьогодні часто трапляються фейкові новини про публікації державних службовців у мережі Facebook, які вони або не створювали, або взагалі ця людина не має своє сторінки.
  4. Слідкуйте за кількома ЗМІ з високим рейтингом довіри. Аби перевіряти інформацію надостовірність важливо читати про неї з кількох джерел. Легше довіряти інформації, про яку кажуть та підтверджують кілька джерел. Також, краще слідкувати за інформаційними ресурсами із достойною репутацією та високим рейтингом. Зазвичай такі ЗМІ мають достатньо велику кількість підписників, а також їхні новини завжди в топі (перші результати пошуку у Google або інших пошукових ресурсах)
  5. Перевіряйте факти, які є другорядними. Зазвичай такі факти є фоновими, та не звертають на себе уваги, але мають важливе значення при встановленні істини. Наприклад, якщо бачите відеорепортаж, або фото з дописом, у якому є дата та час, видно погодні умови — зайдіть на будь-який ресурс, а краще декілька та перевірте, чи дійсно того дня були такі погодні умови як у наведеному медіафайлі?
  6. Перевіряйте автора публікації. У соціальних мережах живе велика кількість ботів. Сьогодні їх створюють для підняття кількості підписників, розповсюдження псевдо новин, закликів до певних дій тощо. Перевірити бота легко — у месенджерах боти відповідають шаблонами, частіше не мають фото, окрім аватара. Ті самі ще створюють для політичних агітацій — штучні акаунти постять, або репостять агітаційні тексти, пишуть коментарі у групах.
  7. Уникайте дискримінації у своїх дописах. Перед тим як висловити думку, подумайте, чи не образить вона коло певних осіб? Будь-яка дискримінація заборонена законом. Не забувайте про фемінітиви.
  8. Використовуйте допоміжні інструменти. Існує багато онлайн сервісів для перевірки публікацій на справжність. Зберігайте собі невеличку добірку:https://fotoforensics.com/ – сервіс для перевірки чи є місце фотошопу на фотоgoogle пошук за зображенням – знаходить максимальну кількість ідентичних або схожих зображень відповідно до завантаженого файлу. Таким шляхом можна знайти оригінальне фото, яке використовують для створення аватарів боту, новин, статей тощо або фото, яке шляхом обробки перетворилось на фейкhttps://tineye.com/ – сервіз з такими самими властивостями як і google пошук за зображеннямhttps://www.snopes.com/ – такий собі фактчекер та є одне “але” – він перевіряє тільки англомовні новини.Google Maps та Google Street View – добре знайомі ресурси для перевірки локації.

Окрема порада щодо уникнення небажаної реклами — джинси. Скроливши стрічку у соцмережі часто бачимо пропозиції купити товари, рекламу закладів харчування або отримаємо небажану розсилку на пошту. Чому це трапляється? Зазвичай за неуважності, переходячи на сайти або сторінки ми погоджуємось з запропонованими умовами, не читаючи їх. Або одного разу лайкнули рекламний пост — тепер ви постійно будете бачити публікації автора посту. Тут варто уважно читати запропоновані умови, а також можна відмовитись від розсилки у налаштуваннях пошти та прибрати згоду на рекламу відповідного ресурсу у налаштуваннях браузеру.

Наведений перелік не є вичерпним та несе рекомендований характер. Пам’ятайте, що головний принцип фактчекінгу — сумнів. Колись Вінстон Черчилль сказав: «Хто володіє інформацією, той володіє світом», і не помилився. Інформація завжди була двигуном всіх процесів життєдіяльності. Ми її транслюємо та отримуємо, хочемо цього чи ні. Тому важливо брати участь в інфо потоці ефективно та з розумом. Публікуйте та шерте екологічно!