Надання практикуючими юристами правової допомоги на умовах Pro Bono громадянам є важливою складовою у їх діяльності, яка є не просто корисною, а необхідною для підтримання правоспроможності громадянського суспільства нашої держави.
На жаль, не завжди людина, яка потребує правової допомоги, але не має на неї коштів, може отримати таку допомогу від системи надання БПД. Це зумовлене тим, що вона не є суб’єктом права на її отримання відповідно до Закону.
Тому важливою місією для системи є налагодження співпраці з правниками у частині того, щоб перенаправляти до них таку людину для отримання допомоги безоплатно на умовах Pro Bono.
З метою отримання адвокатами знань стосовно надання допомоги Pro Bono, а також її етичних аспектів та роботі системи надання БПД у цьому напрямку, Координаційним центром з надання правової допомоги проводяться тренінги для адвокатів «Етичні аспекти надання правової допомоги pro bono та стандарти якості надання безоплатної правової допомоги».
Автором та тренером заходу є Сергій Лисак, начальник управління «Дніпровська, міжрегіональна ресурсно-комунікаційна платформа» Координаційного центру з надання правової допомоги.
Завдяки великому досвіду адвокатської діяльності та роботи у системі надання безоплатної правової допомоги, він зміг донести у програмі тренінгу важливу суть надання правової допомоги Pro Bono: те, що вона є не лише допомогою конкретному громадянину/групі громадян, а те що така допомога має суспільний інтерес, завдяки якому досягаються зміни на рівні держави у правовій сфері на благо суспільства.
У цій статті ми пропонуємо вам ознайомитись із тим, що означає правова допомога на умовах Pro Bono, історію її впровадження, досвід США та Європи у цьому напрямку, а також як на сьогодні в Україні надається безоплатна правова допомога та якими документами регулюється.
Що таке pro bono?
Надання правової допомоги pro bono здійснюється безкоштовно для користі громади. Така допомога є безкоштовною для отримувача та надається без отримання прибутку надавачем. Тобто особа, яка надає такі послуги не має на меті отримання грошової винагороди. Безоплатна правова допомога в Україні також надається безкоштовно, але закон України «Про безоплатну правову допомогу» встановлює певні обмеження щодо кола осіб, які отримують таку допомогу, так законом передбачений вичерпний перелік категорій громадян, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема, до таких категорії належать соціально малозахищені громадяни.
Від надання правової допомоги на умовах pro bono, система надання безоплатної правової допомоги відрізняється і тим, що правники, які надають безоплатну правову допомогу отримують грошову винагороду, але не від особи, якій така допомога надається, а за рахунок держави.
Трохи всесвітньої історії
Перші згадки або, вірніше сказати, перші задокументовані випадки надання правової допомоги pro bono можна знайти ще в кінці XIX століття в Америці. Приватні юридичні компанії стали консультувати соціально незахищене населення.
Асоціацією американських юристів у 1983 році у кодексі професійної етики було прийнято правило 6.1., яке визначає, що адвокат повинен витрачати принаймні два відсотки свого робочого часу на надання професійних послуг безкоштовно (pro bono). Ці послуги можуть надаватися в наступних областях: закон про незаможних, закон про цивільні права і представлення інтересів благодійних організацій. На території США вищі школи права зобов’язують студентів брати участь в програмі pro bono. Це є негласним правилом під час вступу до вищих навчальних юридичні заклади, також при отриманні магістра ділового адміністрування.
У Європі перші згадки про безкоштовну юридичну допомогу відносяться до XIII-XIV століть. В цей час французька гільдія адвокатів зобов’язала адвокатів допомагати малозабезпеченим громадянам. Зараз послуги pro bono у Франції мають характер консультації. Безкоштовні адвокати для ведення судових розглядів надаються за програмою державної субсидованої юридичної допомоги.
В Ірландії з 2005 року діє схема «добровільної допомоги». Була створена мережа некомерційних організацій, яка збирає заявки на допомогу і передає їх адвокатам.
У Великобританії з 1997 року працює координаційний центр LawWorks. Центр обробляє заявки громадян, які потребують допомоги та передає їх справи фахівцю, який є частиною команди юристів, що обслуговують цей центр.
Якість послуг мало залежить від того чи надається вона pro bono чи на замовлення держави, через систему безоплатної правової допомоги. Різні суб’єкти надання правової допомоги впливають на характер взаємовідносин та комунікаційні особливості спілкування клієнта безпосередньо з правником.
Якість допомоги, що надається особі, яка прийшла до правника залежить перш за все від правника до якого звернулись, саме його компетентність та професіоналізм будуть безпосередньо впливати на якість послуг. Етичні якості правника впливають на його відношення до клієнта та відношення до ситуації/кейса з яким він працює. Кожна правова ситуація потребує певних дій, в кожному окремому випадку потребується різний підхід до клієнта і, хоча існують типові справи, позови, та ситуації, але без персонального підходу в спілкуванні з клієнтом, отриманні доказів, звернення до установ організацій, складанні позову, представництва інтересів у суді та виконанні рішення суду неможливо допомогти людини. Можливо, саме тому на сьогоднішні чисельні спроби надавати консультативну допомогу за допомогою інформаційних технологій викликає певні складнощі.
Деякі суб’єкти надання правової допомоги з метою уніфікації та введення певних мінімальних стандартів запровадили стандарти якості або етичні засади надання правової допомоги.
Сучасна Україна
Нині, надавачі правової допомоги в Україні керуються рядом правил, які регулюють етичні аспекти надання правової допомоги: у системі надання безоплатної правової допомоги діють «Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі», Юридичні клініки України керуються «Етичним кодексом» та «Стандартами юридичних клінік України», Національна асоціація адвокатів України «Правилами адвокатської етики».
Такі стандарти та правила мають на меті не скільки контроль за якістю роботи виконавців, скільки задають тон, тобто встановлюють певну планку якості та строків надання правової допомоги, нижче якості якої, замовник вважає дії виконавця недобросовісними.
Все ж таки особи, які погодились надавати юридичні послуги від імені установ, не завжди у таких відносинах в першу чергу ставлять фінансову винагороду. Часто, ця співпраця з самого початку викликана бажанням та внутрішніми мотивами правника допомагати людям.
Якщо ми кажемо про внутрішні мотиви виконувати свою роботу якісно, професійно та вчасно, одним із саморегульованих неписаних правил правників є бути добросовісним. Якщо одного разу правник вчинив недобросовісні дії, більше з ним ніхто не працюватиме.
Більш того, вважається, що юрист – це соціально відповідальна людина, тому надання професійної допомоги нужденним є частиною професії, а яким чином здійснювати таку допомогу: чи самотужки надавати правничу допомогу pro bono, чи співпрацювати з державою або громадськими формуваннями – цей шлях кожен обирає самостійно.